Унікальний Шоколадний будиночок у Києві доводять до аварійності

21 липня 2008, 11:58 - Газета по-киевски

Ця надзвичайно гарна будівля в стилі неоренессансу, що поєднала у своєму убранстві різні стилі, від мавританського й візантійського до бароко та модерну, стоїть на реставрації з 1989 року.

У перші роки якісь кошти виділялися, що дало можливість відреставрувати зали на другому поверсі, «відідравши» численні шари фарби, якою замазувалися розписи в часи, коли в будівлі спочатку розміщувалося НКВС, потім загс.

Але потім фінансування припинилося, і співробітникам Дитячої картинної галереї, яка розташовується в будівлі, залишалося тільки з тривогою стежити за «маячками», що фіксують тріщини, виявляти нові сліди патьоків від води на прекрасній ліпнині й розписах та сподіватися, що їм коли-небудь вдасться повернути минулу пишність фасаду. А ще - не пускати в Шоколадний будиночок інвесторів, які з радістю готові профінансувати всі відновні роботи, але за умови, що їм дозволять влаштувати тут свої офіси.

У 2007 році доля пам'ятки стривожила і міські власті. ГУ культури і мистецтв повідомило, що розгляне можливість відновлення реставраційних робіт. Навіть на сесії Київради 26 липня 2007 року депутати серед земельних питань знайшли час обговорити питання виділення коштів на реставрацію. Правда, бюджетом минулого року ці засоби не були передбачені. Але місто-то давно вже живе з новим бюджетом, в який, за бажання, можна було закласти ці кошти. Тому «Газета по-киевски» через рік вирішила перевірити, наскільки просунулися роботи.

Виявилось, що за 12 місяців зміни в Шоколадному будиночку відбулися. Але які!

Тріщини стали глибшими і більшими, патьоки на стінах збільшилися, фасад ще більше занепав, а кошти на реставрацію надійшли у розмірі 0 грн 00 коп.

– Шоколадний будиночок включений в список об'єктів, які повинні бути приведені в порядок до Євро-2012, – говорить директор Дитячої картинної галереї Юрій Гаврилов. – На реставраційні роботи Кабмін передбачив виділення 20 млн. гривень, цього року повинні поступити 2,5 млн. І скільки б ми про себе не нагадували, до цих пір немає ні копійки.

Правда, тепер заявлених 20 млн. навряд чи хватит. За роки бездіяльності відреставровані зали на другому поверсі знову потребують оновлення, не говорячи вже про відновлення різьблених дверей, сходи з білого мармуру, ремонту даху і підвалів, до яких ще навіть не приступали.

Складається враження, що про будиночок «забувають» навмисно. Дивишся, одного разу він палахкотітиме пожежею, в тому, що трапився звинуватять бомжів і швиденько запроектують на ділянці офісний центр...