Хлібне питання Черновецького

23 липня 2008, 15:03 - Павло ШУРХАЛО

Ще з давніх часів влада навчилася отримувати вигоду з маніпуляцій з ціною і доступністю хліба. У стародавньому Римі імператори в смутну годину кидалися виконувати грізний заклик натовпу: «Хліба і видовищ!», а в Радянському Союзі правляча партія продаж хліба нижче за собівартість вважала своїм головним досягненням.

У сьогоднішньому Києві не минуло і двох місяців з моменту позачергових виборів міського голови, як ціни на хліб виросли практично удвічі.

Чи передбачав Леонід Черновецький вірогідність позачергових виборів при ухваленні рішення про субсидування виробництва основних сортів хліба на 2008 рік - питання риторичне. Проте під час передвиборної кампанії засоби масової інформації, близькі до діючої влади, буквально зомбували киян і гостей столиці дифірамбами на адресу мера, приписуючи саме йому головну заслугу в тому, що кияни купують найдешевший хліб в Україні.

Дійсно, при середній ціні по країні в 2,8 і 2,4 грн. на хліб «Український» і батон, в Києві вони коштували 1,6 і 1,4 грн. відповідно. Але менш відомо, що на субсидування виробництва соціальних сортів хліба місцевою владою було виділено лише трохи більше 40 млн. грн. Цих грошей не вистачило навіть на перше півріччя - про що вищезазначені засоби масової інформації, природно, мовчали.

Причому столична влада де-факто субсидувала не тільки киян, але й жителів найближчих регіонів, в які масово вивозився дешевий столичний хліб. А також - комерсантів, що займалися цим вигідним бізнесом.

За всього цього, за словами керівника ВАТ «Хліб Києва» Ігоря Мазурика, за перше півріччя його підприємство зазнало збитків у сумі понад 100 млн. грн. (більше 18 млн. щомісячно!), що призвело до масових звільнень співробітників. І вже в червні представники київських пекарів з вимогами підвищити ціни на свою продукцію почали пікетувати... ні, звичайно, не резиденцію київського голови і голови адміністрації за законодавчо встановленим сумісництвом, а Кабмін.

Прем'єр-міністр так само «адекватно» відповіла, що ніяких підстав для підвищення ціни на хліб не існує. «Збираємо прекрасний урожай, ціни абсолютно прогнозуються, і я думаю, що ми на цей раз, що стосується липня місяця, зробимо ще один крок щодо подолання інфляційних процесів в країні» - заявила Юлія Володимирівна на засіданні Кабінету Міністрів.

Не зовсім зрозуміло, ситуацію з ціною на хліб в Києві чи в цілому по всій Україні мала на увазі прем'єр, проте іншої реакції від неї ніхто і не чекав. Тим часом ситуація розпікалася, почалися перебої з постачаннями хлібопродуктів в роздрібні мережі, було припинено їх відвантаження за межі Києва... І ось створена рішенням Київради для вивчення ситуації в хлібобулочній галузі в місті робоча комісія рекомендувала підвищити ціни до рівня середніх по країні.

А також запропонувала встановити рівень рентабельності ОАО «Київмлин» на рівні 8% і ОАО «Київхліб» на рівні 12%.

Що і було успішно втілено в життя на останньому перед літніми канікулами пленарному засіданні Київради 18 липня. Тоді за ухвалення рішення проголосував лише 71 депутат (чого, втім, цілком достатньо). Не голосували фракції БЮТ і Віталія Кличка.

Згідно з ухваленим рішенням, з 18 липня хліб «Український» почав коштувати 3 грн. (900 грамів), «Пшеничний» - 2 грн. 40 копійок (650 грамів), батон - 2 грн. 50 копійок (500 грамів).

Малозабезпеченим верствам населення у зв'язку з подорожчанням хліба видаватиметься субсидія в розмірі аж 15 грн. на місяць, на що в міському бюджеті передбачено 37 млн. грн. На субсидію можуть розраховувати пенсіонери, що отримують менше 1220 грн. пенсії, самотні матері, а також особи, що доглядають інвалідів та людей похилого віку.

Таким чином, поствиборна хлібна криза в столиці формально завершилася. Проте майбутнє хлібних цін продовжує хвилювати киян.

З одного боку, це майбутнє не повинне бути похмурим. За даними Держкомстату, в поточному році площа посівів під зернові в Україні виросла на 927 тис. га або 3,6%. Крім того, вдалий відносно погоди рік дозволяє уряду прогнозувати рекордний урожай. «Дивлячись на те, як складаються всі обставини, ми зможемо з упевненістю говорити про те, що урожай цього року буде удвічі більший» - заявила 16 липня на засіданні Кабміну Тимошенко. Незалежні експерти не такі оптимістичні в оцінках розміру майбутнього урожаю, але також припускають деяке зниження ціни на нього. На їхню думку, восени ціна на продовольче зерно може опуститися до 1100 - 1200 грн./ тонна.

Проте високий урожай - ще не гарантія низьких цін на хліб. Адже в наший країні робити економічні прогнози потрібно з урахуванням дії на них політичного диференціалу.

Рекордний урожай запросто може бути проданий на корню вітчизняними трейдерами, що домовилися з урядом. Або монополісти-хлібопіки знову доведуть «збитковість» свого бізнесу владі, і та вчергове благословить підвищення цін. А може, знову збільшить дотації (що краще для народу, але не для бюджету і економіки в цілому).

Показово, що вже зараз Держрезерв стикається з труднощами при закупівлі зерна. При такому різноманітті чинників впливу, вартість буханця хліба із зерна нового урожаю зараз не береться передбачити ніхто.

Швидше за все, після нетривалого мусування цього питання в ЗМІ, ми дізнаємося її з цінників в магазинах.