Відкритий лист «Всеукраїнського об’єднання виробників м’ясопродуктів «УКРМ’ЯСОПРОДУКТ» до Ющенка, Тимошенко та ВР

Написати коментар 1
Версія для друку 

Звертаємось до Вас від імені Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання виробників м’ясопродуктів «УКРМ’ЯСОПРОДУКТ», яка об’єднує 44 сільськогосподарські та м’ясопереробні підприємства, з проханням розглянути наші пропозиції стосовно подолання кризових явищ у вітчизняному тваринництві.

Українське село як автентичний соціум опинилось під загрозою тотальної руйнації. Неможливість мешканцям сільської місцевості реалізувати особистісний потенціал і, як його наслідок - архаїчне натуральне домашнє господарство, деградація та люмпенізація призвели до того, що за 17 років незалежності України село фактично зубожіло та значно постаріло. Так середньорічні темпи скорочення складають близько 18%, і щороку в Україні зникає 50 сіл.

На превеликий жаль, ми вимушені констатувати, що за роки незалежності України не було створено дієвого механізму підтримки селянина-господаря, здатного самостійно вирішувати свою долю. Державні заходи мали точковий характер і не впливали на ситуацію в цілому. Відсутність доступу до кредитних ресурсів, до якісної племінної бази, до сучасних технологій та відповідних знань не дали розвинутись в повну міру українському сільському господарству. З іншого боку - відбулось фактичне знищення потужних сільськогосподарських підприємств.

У найбільш кризовому стані опинилось тваринництво, а саме вирощування великої рогатої худоби та виробництво яловичини, яка становить до 40% ринку м’яса. На даний час галузь тримається на 400-ах тваринницьких комплексах та 70-и переробних комбінатах. У силу обставин, що склались, саме вони є тією дієвою інфраструктурою, яка може забезпечити подальший розвиток тваринництва в Україні. Саме через них можна забезпечити у сільських господарствах вирощування племінної худоби, завдяки їм можна забезпечити стабільний збут продукції для селян, навчання сучасним технологіям, впровадження стандартів, яких вимагає ЄС, та повністю забезпечити ринок яловичини України.

На сьогоднішній день у м’ясній галузі України склалась критична ситуація, пов’язана з тим, що під загрозою закриття опинились найбільші м’ясні комбінати країни. Через нестачу сировини й відсутність оборотних коштів призупинено виробництво десятків комбінатів, інші ж перейшли на скорочений робочий день. Протягом останнього часу такі підприємства активно залучали для розвитку валютні кредити, тому саме вони попали під основний удар введених обмежень Національним банком України. Така доля, на думку аналітиків, чекає близько 40% підприємств, що складає 70% галузі. У майбутньому ситуація ще й ускладнюватиметься через подорожчання валюти та очікуване збільшення відсоткової ставки кредитування до 25-30%.

Наприклад, зупинка лише одного найбільшого підприємства ВАТ «Вінницям’ясо» призведе до того, що сільські мешканці, які відгодовують ВРХ, а таких, що здають худобу на це підприємство близько 300 тисяч індивідуальних господарств, залишаться без надійного джерела збуту своєї продукції і як наслідок отримають подальше зменшення поголів’я ВРХ та зменшення добробуту цих сімей, понад тисячу працівників залишаться без роботи.

У галузі, в свою чергу, такого роду наслідки спричинять значне зменшення обсягів виробництва м’яса та м’ясопродуктів, сприятимуть проникненню на український ринок низькоякісної закордонної продукції, заміщенню м’яса замінниками рослинного походження в технології виробництва м’ясної продукції, створюватимуть надійний фундамент для контрабанди та корупції, тотальну залежність України від цінової політики Аргентини, Бразилії, США і ЄС, а отже призведуть до повного занепаду вітчизняного тваринництва. Низька якість життя, зростання злочинності, підвищення захворюваності населення нам, українцям, гарантовані.

Сільгоспвиробникам потрібна різнобічна й потужна підтримка, що відповідає принципам ринкової економіки. І реалії світової економіки підтверджують цю точку зору. Усі розвинені країни підтримують сільгоспвиробника на рівні від 30−35% (у США) до 70−80% (у Японії й Швейцарії) від його доходів. Це дозволяє закордонним виробникам м’яса та м’ясної продукції мати собівартість на 40-45% нижче ніж вітчизняним, тому вітчизняні тваринники не бачать економічного сенсу вирощування великої рогатої худоби.

З метою стабілізації чисельності поголів’я і прискореного розвитку вітчизняного тваринництва, становлення його як конкурентної галузі народного господарства, підвищення рівня життя сільського населення та розвитку сільських територій Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання виробників м’ясопродуктів «УКРМ’ЯСОПРОДУКТ» вимагає від Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України:
1. Забезпечити гарантоване довготермінове пільгове кредитування банківськими установами сільського господарства і компенсацію відсотків державою у повному обсязі.

2. Рефінансування НБУ банківських установ, що кредитують сільськогосподарський сектор.

3. Ввести 0% ставку ПДВ при імпорті худоби м’ясних порід.

4. Збереження 0% ставки ПДВ по продажу молока та м’яса у живій вазі.

5. Цільові дотації держави та виділення додатково не менше 5 млрд. грн. для цільової підтримки галузі.

6. Збільшити розмір дотацій по вирощуванню великої рогатої худоби до 4 грн за 1 кг. Для цього в бюджеті виділити додатково 3 млрд грн.

7. Включити податковий кредит, що отримується внаслідок придбання основних засобів сільськогосподарського чи їх ремонту, а також ремонту та реконструкції
сільськогосподарських приміщень, у загальну декларацію, за якою здійснюється бюджетне відшкодування.

8. Зменшити ввізне мито та впровадити нульову ставку ПДВ при імпорті сільськогосподарської техніки на обладнання і основні засоби сільськогосподарського призначення, а також комплектуючі до них, аналоги яких не виробляються в Україні.

9. Створити єдину комплексну програму для збільшення поголів’я великої рогатої худоби в Україні та розвитку власної племінної бази.

10. Збільшити митний тариф на імпорт м’яса та м’ясопродуктів.

11. Розробити у відповідності до норм ЄС нові стандарти виробництва сільськогосподарської продукції.

Ми звертаємось також до своїх колег по сільському господарству, до кожного мешканця села (а таких в Україні майже 15 млн, що складає 32% населення України) з проханням консолідувати зусилля і виступити спільним фронтом на захист власних інтересів. Усіх громадян України просимо не бути байдужими, підтримувати вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника і пам’ятати слова нашого співвітчизника Івана Могильницького, який ще у 19 столітті сказав: «Спитаємо кого, чому наш селянин убогий, зараз чуємо: тому, що не господар. Чому не господар? Бо лінивий, бо піяк, бо дурний. А чому лінивий, чому піяк, чому дурний? Тоді тим, що мають користь із теперішнього стану селян, бракує справжньої відповіді».