Українські ліси палять туристи, олігархи та... лісники

Написати коментар 1
Версія для друку 

За минулі чотири дні Україна знову втратила сотні гектарів лісу. Лісники, МНС-ники та екологи в черговий раз звинувачують когось у підпалі, але вкотре ніхто за підпал не буде покараний, натомість державні органи опиняться у виграші.

Усього 15-18 серпня горіло 1168 гектарів лісу у Дніпропетровській, Херсонській, Луганській, Чернігівській, Київській, Харківській, Полтавській областях та Криму. Збитки все ще підраховуються. Відомо, що лише Полтавщина завершила підрахунок – одержана сума становить 2 млн. грн. за знищені 85 га, або 5 тис. дол. за 1 га.

Якщо врахувати, що за роки незалежності Україна, за даними МНС, втратила майже 35 тис. га лісу (це приблизно площа Донецька), то за найскромнішими («полтавськими») підрахунками можна говорити про збитки на суму 175 млн. дол.

Але оскільки у вогні часто опинялися заповідники, ця цифра має бути значно більшою.

Лише за останні кілька років згоріло 18 заказників у Рівненській області, постійно спалахував Ялтинський гірсько-лісовий та Кримський природний заповідники, «Асканія-Нова» на Херсонщині, а нещодавно згоріла третина (500 га з 1600 га) Опукського заповідника у тому ж таки Криму. Цього року згоріла четверта частина Хомутовського степу (300 га з 1300 га) на Донеччині. Цікаво, що він також горів у минулому році (75 га). Прикладів можна наводити безліч.

Щодо причин горіння лісу мають однакову думку і в МНС, і в екологічних організаціях. До лісових пожеж призводять як природні (загорання торф’яників, удар блискавки в дерево), так людські (навмисний чи ненавмисний підпал) чинники. Останні відіграють свою сумну роль особливо часто.

«Причиною пожежі здебільшого є людський фактор. Більшість пожеж трапляється через необережність», – переконаний начальник прес-служби МНС Ігор Кроль.

Але тут треба звернути увагу ще на такий аспект.

У Биковнянському лісі під Києвом, у кримських заповідниках лісова пожежа часто закінчується будівництвом котеджу.

Взагалі, фахівці стверджують що, про те, чи був підпал лісу зумисним, свідчить подальша доля ділянки чи деревини.

«Навмисний підпал – дуже характерне для південного берегу Криму явище, – розповів еколог Іван Парнікоза кореспондентові . – Влаштовують пожежу, все вигорає, лісгосп пише, що все, мовляв, вигоріло. А потім вигідно реалізовує деревину.

Хочете побудувати котедж – треба випалити ліс або заповідник, після чого сказати, що він втрачає природну цінність. І все (про перепрофілювання заповідних територій у Криму уже писав – ред.). Та все ж, я думаю, що в сучасних лісах 90% пожеж трапляється через відпочиваючих, інші 10% - навмисні підпали й дуже рідкісні випадки самозаймання».

В Україні передбачено кримінальну відповідальність за статтею 245 Кримінального кодексу «Знищення або пошкодження лісових масивів». Якщо ліс згорів без людських жертв, то винуватцю пожежі теоретично має загрожувати від 2 до 5 років обмеження чи позбавлення волі. Якщо ж від вогню загинуть люди або станеться масова загибель тварин – винним «світить» ув’язнення терміном від 5 до 10 років.

Утім, це лише на папері. МВС чомусь не шукає паліїв. Так само ніхто ще не був покараний за забудову заповідних територій, тож маємо цілком незаконну, але й безкарну схему: палимо ліс, реалізовуємо деревину, будуємо котедж.

Але якщо причини пожеж цілком зрозумілі, і, власне, характерні для всього світу (з єдиною обмовкою – в Європі і США покарання за зумисний підпал суворіше й невідворотне – приміром, у Франції за такі дії можна сісти на 30 років), то є в наших лісових пожежах вітчизняний колорит.

Українські нормативно-правові акти визначають, що гасити ліс повинні лісники. Але ті завжди бідкаються, що, по-перше, немає грошей та обладнання, а по-друге, не вистачає людей.

Тому замість того, щоб оперативно загасити невеликий за площею осередок загорання – доводиться пізніше гасити весь ліс.

За прикладами далеко ходити не треба. По обіді 16 серпня цього року на території ДП «Придонецьке лісництво» (Ізюмський район, Харківська область) у восьми точках спалахнув вогонь на площі 80 гектарів. Лісники оперативно не відреагували, і на ранок наступного дня горіло вже 500 га лісу.

Але якщо від лісників оперативної реакції не дочекатися, то й МНС-ники також не завжди поспішають на пожежу. Часто вони чекають, доки не настає загроза людському життю (пожежна служба МНС не зобов’язана гасити ліс, якщо немає загрози населеним пунктам і людям). Але тут іще такий момент: для гасіння пожежі пожежникам виділяють з бюджету так звані «екстрені гроші», і чим більший масштаб пожежі, тим і гроші, відповідно, більші. Тож маємо крім бюрократичної перепони ще й чисто матеріальну зацікавленість заробити на пожежі. Та все ж, до честі українських рятувальників, виїжджають на місце вони більш-менш вчасно.

«Чимало природоохоронних організацій вважають, що лісники іноді причетні до підпалів лісу, – розповів еколог Олексій Василюк. – Після пожежі можна оголосити, що територія втратила свою природну цінність, перевести її на лісогосподарські потреби».

Як бачимо, від лісових пожеж ніхто, окрім самих лісових масивів і жителів навколишніх міст і сіл, не страждає, тож в останні роки ліс в Україні горить стабільно і багато.

Щодо шляхів виходу з кризи, то екологи лише вкотре повторюють банальні речі: потрібно мати хоч які-небудь зародки державної політики в цій галузі, а також створити принаймні один прецедент, щоб палій був покараний.

Тоді інші відчують, що краще загасити вогонь, а потім іти додому. Або ж задумаються, що не обов’язково будувати котедж на території лісу. Але поки що це утопія.