Курам не на сміх

Написати коментар 0
Версія для друку 

Здається, це Генріх Четвертий мріяв дожити до часу, коли кожен селянин у Франції зможе аж раз на тиждень їсти курку. Щоправда, до здійснення цієї мрії «Добрий Анрі», який першим зрозумів, що Париж вартий меси, так і не дотягнув: як відомо, майстра афоризмів зарізали, ніби звичайнісіньку курку – і це був другий і останній відомий історикам момент, який пов’язував оспіваного Дюма Наваррця з корисною домашньою пташкою.

Не те можна сказати про наших політиків та чиновників. Так, не далі ніж 15 липня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко назвала основну (на сьогоднішній день і на її думку) причину інфляції. Це – монопольна змова виробників курячого м’яса.

Найцікавіше, що відповідь Тимошенко дали не власники тих самих (не названих нею) монополістів, а... керівник Державного управління справами Ігор Тарасюк.

«Та що в біса відбувається?», - скаже далекий від тонкощів ринку споживач крилець і стегенець...

Відбувається ж дуже проста річ. Коли Тимошенко говорить, що у подорожчанні м’яса птиці винні «монополісти», вона має на увазі відому марку «Наша Ряба», під якою ходить компанія «Миронівський хлібопродукт». Це не здогади: на засіданні Кабміну ще 9 липня Тимошенко заявила: «Я хочу, щоб ви всі знали – якщо на полицях ви бачите м’ясо птиці, що продається за абсолютно необґрунтованими цінами, то щоб ви знали, що його власник – це практично один зі співробітників Балоги, котрий очолює сьогодні Державне управління справами».

Державне управління справами очолює Ігор Тарасюк, котрого ще ніхто не впіймав за руку, яка тримала б пачку акцій «Миронівського хлібопродукту». Але Управління, яке за Леоніда Кучми називали «ДУСя», буквально з моменту приходу Тарасюка стало прозиватись в близькополітичних колах також і «Нашою Рябою» - це теж історичний факт.

Пан Тарасюк, звісно, свою причетність до курячого бізнесу заперечує – мовляв, він просто дружить із власником компанії, своїм земляком на співзвучне прізвище Юрій Косюк. Але це швидше ритуальні заперечення. Бо тут-таки пан Тарасюк демонструє виняткові пізнання в даній сфері.

Не забуваючи, між іншим, зазначити, що насправді провідних «курячих» компаній в Україні дві – поряд із «Миронівським хлібопродуктом», себто «Нашою Рябою», це ще й компанія «Агромарс», з якою відповідно пов’язана торгівельна марка «Гаврилівські курчата».

І тут насправді все теж просто. Оскільки точнісінько так само, як ні в кого немає юридичних підстав говорити про підконтрольність «Ряби» голові ДУС Ігорю Тарасюку – так само ніхто не може стверджувати, що «Курчата» належать депутату від БЮТ Євгену Сігалу (чи, якщо хочете, його дружині).

Кажуть, бюджети, виділені під публікації з натяками на лобіювання Тимошенко інтересів «Курчат», не поступались бюджетам, які виділяють під свої медіа-війни наші металеві, енергетичні та будівельні, прости Господи, королі... Що ж: не далі ніж у травні цього року «Миронівський хлібопродукт», вийшовши на Лондонську біржу, оголосив, що за результатами розміщення акцій на IPO капіталізація компанії перевищила 1,6 МІЛЬЯРДА ДОЛАРІВ.

Очевидно, чимало з тих, хто читає ці рядки, доклались до цієї суми своїми кревними. І, оскільки частка «Хлібопродукту», за різними оцінками, сягає від 36 до 45 % ринку, так само очевидно, що в принципі ця компанія цілком здатна впливати на вартість стратегічно важливих крилець та стегенець на українських ринках і в магазинах.

Утім, впливати на цю вартість у бік зменшення ніхто не збирається: ніхто інший, як Антимонопольний комітет України, повідомив, що компанія погодилась хіба що тимчасово не підвищувати ціни. Причому «тимчасово» - це тільки до кінця перевірки АМКУ. А там – як Бог дасть.

Відтак Кабмін обіцяє, в разі непоступливості виробників, позбавити їх державних дотацій і сприяти імпорту курятини з-за кордону. Але вже можна передбачити, що виробники у відповідь заявлять про повернення урядом сумнозвісних «ніжок Буша». Тобто для споживача, в принципі, вийдуть ті ж кури – але в профіль.

Тож пересічним українцям лишається тільки позаздрити Генріху Наваррському, який мав до курей чисто стороннє відношення.

Утім, наші «курячі» монополісти виробляють не тільки простонародну курятину, але й цілком королівські фуа-гра.

А вже в цій сфері відтоку споживачів не передбачається!