Валентина Семенюк: «На «Криворіжсталі» - рабовласницький лад!»

Написати коментар 7
Версія для друку 

Як сказала сама в першій частині інтерв’ю голова Фонду держмайна, в Україні за всі роки незалежності тільки двічі виконувався план з приватизації. Обидва рази – за рахунок продажу «Криворіжсталі». Нині Валентина Семенюк заявляє про намір знову повернути металургійний гігант державі. Що це - намагання виконати план втретє чи політичні ігри?

Валентино Петрівно, чому знову «Карфаген має бути зруйнований», а «Криворіжсталь» має бути відібрана у інвестора?

В Україні немає закону про реприватизацію, тому говорити, що держава «забирає» - некоректно. Держава - це господарюючий суб’єкт, який, приймаючи рішення про продаж об’єкту, делегує юридичній чи фізичній особі право на майновий комплекс. Але, відповідно до приватизаційного законодавства, держава, окрім ціни, виписує умови: ти береш на себе такі-то зобов’язання щодо інвестицій, дотримання законів, «соціалки» і т. і.

Й існує механізм контролю за інвестзобов’язаннями. Коли інвестор не виконав бодай один пункт - звертаєшся до суду, і суд приймає рішення повернути об’єкт в державну власність. Попередньому власнику повертаються гроші, за які він його купив, - після того, як об’єкт буде продано наступному власникові.

Це нормальна господарська діяльність держави, яка має право на виправлення помилок. Бо прийшов недобросовісний інвестор. А може він прийшов як конкурент, аби тільки знищити підприємство?

Які конкретно інвестзобов’язання не виконує власник «Криворіжсталі» Лакшмі Міттал?

Фонд державного майна зробив висновок про невиконання 4-х пунктів: двох соціальних і двох виробничих (точніше, вони не так виробничі, як екологічні). Ми їм вказали на ці пункти, склали акт, дали термін на виправлення. Вони недоліки не усунули.

Відбулося засідання Спірної комісії (під відеозапис сиділи представники власника й контролюючих органів), на якому «пройшлися» по кожному пункту, чітко зафіксувавши невиконання вимог. Відповідно, готуємо документи на суд.

Але по «Криворіжсталі» за наполяганням інвестора й за згоди Кабміну судитися ми можемо не на загальних підставах, як це відбувалось в інших випадках, а мусимо йти в міжнародний суд при Торгово-промисловій палаті. Для цього слід зробити досудовий внесок у 72,7 млн. грн. Ми написали звернення до Кабінету міністрів, щоб уряд виділив нам цю суму.

А всі розмови навколо того, що ми перевіряли «неправильно», лишаються розмовами тих, кому вигідно прикривати бездіяльність інвестора.

На наступну комісію ми запрошуємо і представників інших міністерств, щоб вони самі все побачили. А взагалі завжди участь у роботі комісії беруть і представники органів місцевого самоврядування, і профспілок, і т. і. – й усе фіксується документально.

Й не слід вважати, що ФДМ вчепився тільки до «Криворіжсталі». Ми такі акти складаємо на всіх порушників: в нас зараз повернуто 255 об’єктів, справи по ще 137-и знаходяться в суді. Не виконав інвестзобов’язання? В суд - забираємо - знаходимо іншого інвестора - продаємо! Нічого страшного.

Відлякати потенційних інвесторів від України в цілому не боїтесь?

Сьогоднішня ціна «Криворіжсталі» набагато більша. За 2007-й рік пан Міттал отримав одних дивидентів один мільярд доларів. Ціна, за яку він купив об’єкт - п’ять мільярдів... Сьогодні вартість «Криворіжсталі» - $14,7 млрд. І я говорила власникам: або ви виконуєте всі умови, або ми ваші 5 млрд., перепродаючи завод третій раз, зможемо вам повернути.

Не повинно бути виключення ні для кого! Он ми зараз готуємо подачу в суд на інвестора «Луганських авіаліній». І не дивимося, хто за цим стоїть. Мене цікавить одне: прийшов інвестор, взяв зобов’язання погасити борг по зарплаті, встановити таку-то оплату праці, забезпечити погашення боргів по пенсіях, модернізувати підприємство, підняти його прибутковість? Якщо цього не зробив - будь здоров! Це держава. У стосунках з нею пільг не повинен мати ніхто.

Коли я слухала Юлію Володимирівну, - як вона підніме пенсії, як вона виплатить те, виплатить се, - так в її ж програмі ніде не написано, що вона розпродасть країну! У її програмі не написано: «Я вам, люди, підніму зарплати за те, що продам ваше майно все до крихти!».

З огляду на ваші особисті стосунки з Тимошенко, навряд чи Кабін дасть майже 73 млн. на суд з власниками «Криворіжсталі»...

Ми направили листа, офіційної відповіді ще не отримали, але вже Юлія Володимирівна називає наші дії неправильними. Вона їздила не перевірку? Вона складала акти про порушення?

Як можна заявляти, що інвестором там все виконується, якщо виїжджали фахівці (які, до речі, несуть кримінальну відповідальність за неправочинні дії), які завізували акт! Там 8 чи 9 актів, де зафіксоване перевищення викидів в атмосферу в декілька разів! Це що ж виходить, представники Мінприроди в Кривому Розі складали відповідні акти неправильно, а я от, сидячи в Кабінеті на Грушевського, бачу все краще за всіх фахівців?

Я не проти Юлії Володимирівни. Не хочу, щоб у вас склалося враження, ніби я тільки з нею і воюю. Але послухайте: поїхала в Дніпропетровськ - обласна рада не така, переобрать! У Києві мер не такий – переобрать!.. Так я вам хочу сказати: Кучма - взагалі «відпочиває»! Він, виходить, був більший демократ! Я - людина, яка критикувала Кучму, але не як фізичну особу. Я критикувала його за дії, так само, як сьогодні критикую Тимошенко за її дії.

Тому, коли я почула, що Фонд держмайна упереджено поставився до компанії «Міттал Стіл», то задала собі питання: «А в кого корупція? Може, в того, хто захищає не державні інтереси, не її людей, а приватного інвестора? Хто головний корупціонер в державі?»

Це Тимошенко наполягала на продажу заводу. Моєї візи на документі про об’єкт продажу немає - я не погоджувалася і тому подавала у відставку.

В березні 2006-го ми перевіряли виконання івестзобов’язань. Міттал не хотів піднімати заробітну плату, - так само, як і сьогодні, - протягом двох місяців компанія робила закиди на адресу Фонду держмайна. Але коли дійшло до засідання Спірної комісії, коли представники компанії прийшли і посиділи, відповідаючи за кожним пунктом, то голови опустили і кажуть: «Ми виконаємо зобов’язання, піднімемо людям зарплату...» І виконали!

А потім?

В січні 2007-го ми знову перевіряємо інвестзобов’язання - та на «Криворіжсталі» встановився рабовласницький лад! Власник не хотів піднімати зарплату, виплачувати тринадцяту зарплату, не хотів виплачувати дивіденди. І вся преса говорила, що Семенюк-реприватизатор псує інвестиційний клімат у державі – «Всьо! Страна гібнєт!» - більш ніхто не прийде в цю країну!

Але на засіданні Спірної комісії власник знов погодився з пунктами «обвинувачення». Але головне, - про це ще ніхто не писав, я вам першому розповідаю, - комісія довго засідала, три дні, і після цього до мене заходить мій заступник і каже: «Валентино Петрівно, з вами хоче переговорити представник компанії». «Нема питань, - кажу. – Заходьте». (Звісно, я маю можливість зробити запис розмови, бо знаю – завтра скажуть, що Семенюк «під столом» домовилася).

Повертається мій заступник і представник компанії, який каже: «Валентино Петрівно! Ми зрозуміли, що платити треба, суму дивідендів визначили - 400 млн., 13-у зарплату слід платити... Але, може, ми підемо до міністра фінансів, до прем’єр-міністра (А хто тоді був? А! Янукович!), підемо до Президента, але ви нам реструктуризуйте борг, ми частинами сплачуватимемо дивіденди. І з профспілкою ми домовимося – 13-у зарплату будемо платити частинами. Бо в нас нема грошей».

Я йому й кажу: «А чого вам кудись йти? Ось у мене, дивіться, телефон прямий з Президентом, з прем’єром, з головою Верховної Ради, - можете дзвонити. Але я їх не послухаю». Він: «Як це так - не послухаєте?» «А справа в тому, що в мене ця норма записана в законі. І «телефонне право» у Фонді не працює. Якщо ж я так зроблю (навіть коли мені вкаже прем’єр-міністр), - для мене це означатиме кримінальну відповідальність. Але й прем’єр не зробить цього.

Почухали хлопці потилиці... І на другий день, все до копійочки, було на рахунку.

Знайшлись гроші?

І гроші знайшлись, і 13-у заплатили, і бруду більше не лляли на мене... Так і сьогодні. Уже всі: «Інвестора ображають!» А те, що інвестор викидає в атмосферу грязюку, що всі люди Кривого Рогу дихають тією заразою....

Бо потужності ж вони наростили! Треба було 0,5% від реалізації продукції (а це всього-навсього 75 млн. грн.) виділити для створення належних умов праці, на соціальні виплати - цього не зроблено, а виділено тільки 0,38%. І це при тому, що мільярд доларів поплив за кордон? І це треба розказувати, що нема грошей?

І тут «патронат» в особі прем’єра швиденько заступився за інвестора, а Семенюк знову виявилася незручною...

В закінченні інтерв’ю – чи буде Валентина Семенюк балотуватися на пост Президента.

Читайте завершення інтерв'ю: «Якби я виконувала всі доручення Тимошенко – уже б давно сиділа в тюрмі»