Рада знайде гроші для Ющенка вночі?

Написати коментар 0
Версія для друку 

Під час консультацій із керівниками парламентських фракцій щодо розпуску Верховної Ради VI скликання у середу, 8 жовтня, Президент Віктор Ющенко висунув до народних обранців додаткову вимогу – внести зміни до законодавства, що стосуються забезпечення проведення дострокових виборів.

В першу чергу ідеться про гроші. Адже до того, як указ глави держави про припинення повноважень парламенту вступить у силу, цьому самому парламенту необхідно внести зміни до держбюджету.

За підрахунками Центральної виборчої комісії, можливі дострокові вибори обійдуться в 400 мільйонів гривень, тобто будуть на 100 мільйонів дорожчими, аніж минулорічне позачергове обрання парламенту. За словами члена ЦВК Олександра Шелестова, зростання витрат зумовлене низкою об’єктивних чинників – інфляцією, подорожчанням послуг, зокрема, поліграфічних, збільшенням заробітної плати членів комісій і так далі.

Ця цифра вже є потужним піар-інструментом в руках тих політичних сил, які виступають проти виборів. В ході передвиборної кампанії нагадування про півмільярда, які можна було б «віддати народу», поза сумнівом, стануть улюбленим гаслом опонентів Президента – до яких зараз відносяться всі провідні партії та блоки, окрім частини НУНС.

Разом із тим, питання фінансування виборів може виявитись «каменем спотикання» і для початку цієї самої кампанії. Адже теоретично депутати можуть затягти прийняття змін до бюджету.

Політики зрозуміли це швидко. У Блоці Юлії Тимошенко погрожують узагалі не голосувати за виділення грошей. Член фракції БЮТ Андрій Портнов пояснив, що таким чином «сердечні» продемонструють своє небажання поділяти відповідальність за позачергові вибори з Президентом.

У Партії регіонів пішли хитрішим шляхом: там наголошують, що питання про пошук грошей на вибори не може бути предметом розгляду Верховної Ради доти, доки Президент не оголосить про розпуск парламенту.

«Ми ж не знаємо – скористається Президент своїм правом (розпустити парламент – Ред.), не скористається... Указ підпише – тоді Партія регіонів розглядатиме питання на фракції про те, яке рішення приймати при голосуванні за бюджет. А зараз поки нема про що говорити», – сказав у коментарі представник фракції ПР Михайло Чечетов.

Цю думку поділяють і в Блоці Литвина.

«Якщо виходити зі здорового глузду, то не можна з бюджету виділяти гроші на те, чого немає, – сказав у коментарі член фракції БЛ Олег Зарубінський. – Це ж серйозна трансакція – чотириста чи навіть чотириста п’ятдесят мільйонів гривень. Тому має бути указ, і тоді зрозуміло буде, на що виділяти. А виділяти в повітря, я думаю, не зовсім правильно».

Однак тут виникає колізія: чи може Рада голосувати після власного розпуску? Конкретніше – після появи президентського указу про розпуск?

Представники пропрезидентської партії «Наша Україна» у складі фракції НУНС вважають, що ні. «Нашоукраїнець» Юрій Ключковський наголосив, що зміни до бюджету, які передбачають виділення коштів на вибори, мають бути прийняті до публікації указу глави держави, аби вони були легітимними.

У Партії регіонів цю думку не поділяють. Михайло Чечетов запевняє, що з юридичної точки зору не може бути періоду, в який держава живе без тієї чи іншої гілки влади, у тому числі – законодавчої.

«Є у світі таке поняття – перманентність влади, – сказав Чечетов. – Не може бути такого в країні, щоб не було прем’єр-міністра, щоб не було президента, щоб не було парламенту. Такого не може бути.

От в Америці президент пішов у відставку або, не дай Бог, захворів чи помер – хто буде замість нього? Віце-президент. Якщо віце-президент захворів – моментально буде генеральний прокурор. І там передбачено, здається, осіб сто – навіть якщо всі перехворіють, все одно буде виконувач обов’язків президента, доки не виберуть нового.

Тому парламент функціонує доти, доки не приймуть присягу нові депутати, обрані народом. Так що тут ніяких проблем нема. Нема виборів – парламент може засідати, легітимно приймати закони».

У той же час, аби не допустити дискусії щодо легітимності рішень парламенту після його розпуску, можливий компромісний варіант: Президент підписує відповідний указ, оголошує про це, але відтерміновує публікацію (після якої, згідно із законодавством, указ набуває чинності).

І саме в період між підписанням документу про розпуск Верховної Ради та його опублікуванням парламентарі й вносять необхідні законодавчі зміни, у тому числі й ті, що стосуються виділення бюджетних коштів на проведення кампанії.

«З моменту підписання до моменту публікування може пройти день-два, – пояснив у коментарі заступник голови фракції Блоку Литвина Олег Зарубінський і додав: – Це один із варіантів. Мені здається, він достатньо коректний».

«Я не думаю, що хтось буде виходити на барикади з приводу змін до законодавства, зокрема, в частині виділення грошей з бюджету», – наголосив представник БЛ.

Можна спрогнозувати, що кошти на вибори так чи інакше знайдуться. Вірогідність того, що за відповідні зміни в закон про бюджет проголосують, окрім «нашоукраїнців», «регіонали» та литвинівці, доволі висока. Заступник голови фракції ПР Борис Колесніков учора заявив: «біло-блакитні» визнають право Президента на розпуск парламенту, оскільки, на відміну від 2007 року, для цього є законні підстави.

Цікаво, втім, буде, якщо народним обранцям доведеться, випереджаючи оприлюднення президентського акту, голосувати вночі. Що напевно «додасть» конструктиву взаєминам в українському політикумі