|
|
|

Як ви думаєте, що спільного між Україною та Китаєм? На перший погляд - нічого. Але сьогодні не все так просто.
Приємно дивитися на вщент заповнені трибуни Пекінської Олімпіади. Таке враження, що китайцям або нема що робити, або вони так обожнюють усі олімпійські види спорту, що здатні забути про роботу. Країна відома своїм суворим ставленням до режиму праці, але Олімпіада, здається, змінила життя китайців. Вони замість роботи стали ходити глядачами на спортивні змагання.
Свого часу китайці за одну добу примудрилися побудувати аеропорт. Як? Та просто зігнали пів-країни та зробили все, що було можливо. Дивитись Олімпіаду – не така тяжка робота, та все ж різні види спорту популярні різною мірою. І, щоб увесь світ милувався красивими трибунами, влада, швидше за все, в потрібних випадках закріпила за громадянами відповідні глядацькі місця.
Українці на такі аеродромні подвиги не здатні, але в меншому масштабі теж щось можуть. От на 24 серпня у нас заплановано парад. Не вступаючи зараз у дискусію, потрібен він у такому вигляді чи ні, згадаємо один бік його підготовки.
(Ні, мова не про «пробки», що вкотре паралізували життя столиці під час генеральної репетиції 21 серпня. Користь від них теж була, бо кияни зробили купу фотографій військової техніки, і, переглядаючи вдома чи на дозвіллі мобільне відео, можуть бути спокійні: з такими танками і для Єханурова робота знайдеться).
Справа в тому, що підготовка до параду стосується не тільки військових, але і цивільних осіб, яких на парад збирають у командно-адміністративному порядку. Так, наче старі радянські часи чи період розвиненого кучмізму продовжуються ще й сьогодні.
Зокрема, лікарів районних поліклінік Києва примусили обрати найкращих поміж себе та відрядити їх на зустріч військової техніки.
Знов-таки, це не найважче завдання. Але люди все ж таки цілком можуть мати інші плани на святковий день. Тим паче – в останню неділю літа.
Тобто, не кажучи вже про те, що такий захід виглядає просто необґрунтованим – народу і так буде цілком достатньо, аби тільки після феєрверку не було надмірної тисняви в метро – він ще й порушує, говорячи пафосно, права людини.
А якщо людина працюває у бюджетній організації, то в неї і так виникає багато різного роду проблем. За свою нелегку працю вона змушена отримувати копійчану зарплату. Робота формалізована до абсурду, бо в державному секторі інакше не можна... І от до всього цього додається ще й примусово-добровільна участь у різного роду державних акціях.
Звісно, парад десь легший за роботу лікаря (хоча не факт, що в таку погоду це справедливо для всіх лікарів). Пацієнти псують нерви своїми хворобами, вимагають уваги до себе, чекають на якісь рецепти...
Але все одно дивно виходить, що така річ, як парад, без масового пришестя лікарів – ніяк...
|
|
|
Головний редактор: Наталка Міходуй | E-mail редакції:4post.ua@gmail.com
©2007-2008, 4post.com.ua Передрук матеріалів тільки за умови посилання на 4post.com.ua |
weblog.com.ua
|