Чи дасть Ющенко добро на катастрофу?

Під цією водою - мільярди доларів
і мільйони тонн отрути

Написати коментар 7
Версія для друку 

Нечисті на руки чиновники прагнуть, прикрившись турботою про екологію дніпровського басейну, ліквідувати українські водосховища і «роздерибанити» вивільнені з-під води землі. Тим самим вони невільно спровокують масштабну екологічну катастрофу, порівняно з якою Чорнобиль видається дитячою забавкою.

Початок процесу дано давно, але сьогодні він актуалізувався. Так, в Запоріжжі 21 березня відбувся круглий стіл на тему: «Каховське водосховище – актуальні питання подальшого існування». Основний лейтмотив заходу полягав у тому, що водосховище слід спустити як джерело багатьох проблем у регіоні (точніше, регіонах – Запорізькій, Херсонській і Дніпропетровській областях).

До цього висновку підводили науковці різних напрямів, яких зібралося десятків зо три. До речі, круглий стіл було організовано Інститутом екології та краєзнавства «Запорозький край», президентом якого є депутат облради Дмитро Швець (про нього нижче). Проти виступали, здебільшого, чиновники, рибогосподарники та представник ПР ООН.

Pro et contra

Аргументи проти Каховського водосховища, з різними варіантами, висуваються і проти всіх інших водосховищ на Дніпрі. Дане «штучне море» пропонується ліквідувати тому, що:

1) водосховище підтопило родючі землі, а також землі, на яких знаходяться пам’ятки історії (той же Великий Луг зараз частково лежить на дні «Каховки»);

2) береги постійно розмиваються (у перші роки існування Каховського водосховища з одного метра берега змивалося до 300 кубометрів ґрунту, швидкість розмиву становила 7,5 метрів у рік, до того ж щовесни у водосховище змивається до десяти тонн ґрунту з гектара ріллей);

3) через водосховища зменшуються рибні запаси Дніпра, та й у цілому змінюється біорізноманіття у регіонах (на тій же «Каховці» зникли деякі види птахів, натомість з’явились інші, не властиві тій місцевості);

4) відбувається евтрофікація, тобто цвітіння води, викликане бурхливим ростом синьо-зелених водоростей у зв’язку з тепловими забрудненнями, зокрема від атомних електростанцій (на Каховському водосховищі стоїть Запорізька АЕС, яка щороку використовує близько 100 тис. куб. метрів води з нього);

5) через те, що водосховища мають велику площу, в Дніпрі спостерігаються значні витрати води від випаровування;

6) споруди ГЕС перебувають в критичному стані, існує загроза прориву дамб і підтоплення навколишніх населених пунктів;

7) українські гідроелектростанції виробляють лише трохи більше 5% всієї електроенергії України, але при цьому розміщені вони на каскаді з 6 водосховищ сумарною площею водного дзеркала близько 7 тис. кв. км.

Є й аргументи «за»:

1) забезпечення питною водою півдня і сходу України, меліорація земель;

2) проходження судноплавства за рахунок збільшення глибини Дніпра;

3) хоч і незначне, але забезпечення електроенергією, а також ресурсами для функціонування промислових підприємств;

4) надходження коштів до держбюджету за користування підприємствами водою з водосховищ (одна лише «Каховка» приносить 120 млн. грн. на рік).

Як повідомила учений-еколог і за сумісництвом помічник одного з нардепів Олена Тимошенко, сьогодні довжина ліній дніпровських водосховищ становить 3037 км, причому 1110 км із них – береги, які необхідно терміново зміцнювати. Внаслідок руйнування й розмиву берегів уже загублено 6175 га землі, за останні 35 років у водосховища потрапили 337 млн. кубометрів продуктів руйнування.

Зменшились як вилови риби, так і її різноманіття. За словами завідувача лабораторією іхтіології та загальної гідробіології Мелітопольського педуніверситету Віктора Демченка, якщо до створення Каховського водосховища виловлювалося 91,4 кг риби з гектару площі води, то зараз цей показник становить 12,3 кг. Крім того, після будівництва греблі зникло 9 видів риб.

Внаслідок цвітіння води чимала кількість риби просто задихається. На жаль, це явище може прогресувати: поїдати водорості мешканці водосховищ не встигають, а тому водорості «їдять» рибу.

«Як понесе з України У синєє море…»

Здавалося б, треба спустити всі шість вітчизняних водосховищ, щоб позбутися цих проблем. Але головна біда в тому, що знаходиться під їхньою водою.

«Каховське водосховище найбільше серед інших дніпровських водосховищ забруднене важкими металами, - розповів заступник керівника програми ПР ООН – ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра Володимир Білоконь. – Така специфіка виробництва у промислових підприємствах Марганця, Нікополя та ін. У Київському водосховищі спостерігаємо значне радіоактивне забруднення. А в цілому, за результатами наших досліджень, у донних відкладах Дніпра значно перевищують допустимі норми концентрації важких металів (заліза, марганцю, миш’яку), а в пробах органів і тканин риби ми виявили значні концентрації хлорорганічних пестицидів».

Справді, у донних відкладах Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпропетровського і Каховського водосховищ виявлено значні зони накопичення цезію-137 та цезію-134. Більше того, спостерігається інтенсивна міграція радіонуклідів з півночі на південь. У Кременчуцькому водосховищі накопичення радіонуклідів щорічно зростає на 40%; у Дніпродзержинському, Запорізькому і Каховському водосховищах - на 10%.

За приблизними оцінками, у Київському водосховищі акумульовано 90 млн. кубометрів радіоактивного мулу. Щоб його зібрати і вивезти на полігон, знадобиться 330 тис. залізничних вагонів! Якщо почати спуск цього водосховища, частина з них буде віднесена Дніпром у Чорне море, а частина залишиться і буде розноситися вітром по всій Україні. Аналогічна ситуація і з важкими металами в інших водосховищах.

До речі, на думку Володимира Білоконя, світова спільнота навряд чи підтримає Україну у випадку, якщо вона раптом вирішить прибрати каскад водосховищ. Наслідком цього буде, перш за все, забруднення Чорного моря, і тоді нам цілком можуть виставити рахунки за компенсацію збитків приблизно так, як Україна виставила рахунок Росії за вилив мазуту.

Нарешті, за даними експертів, у випадку руйнування всіх водосховищ перестануть працювати канали, що забезпечують водою великі міста, і весь Крим та Донбас можуть лишитись без води...

З іншого боку, вивільняться мільйони гектарів землі, за яку можна одержати мільярди доларів прибутку. Те, що це є чи не основним аргументом псевдоекологів, навіть не приховують. Так, Анатолій Барановський, генеральний директор ЗАТ «Промислові технології», на вже згаданому круглому столі в Запоріжжі так і сказав: «Після спуску водосховища можна вигідно використовувати землю – на будівництво чи сільське господарство. Якщо засадити землю пшеницею і продати її, отримуватимемо 1 млрд. доларів щороку (проти 0,5 млрд. доларів від виробництва енергії Каховською ГЕС), якщо просто її продати – 70 млрд. доларів». Це лише про Каховське водосховище.

Згаданий вище Дмитро Швець наповнений рішучості добитися свого, і спустити бодай Каховське водосховище. Депутат облради говорить, що готовий лобіювати це питання у Верховній Раді і на зустрічі з Президентом (звісно, за наявності наукового обґрунтування). Не виключено, що переконати Віктора Андрійовича в цьому випадку буде легко. Річ у тім, що, як говорить директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко, Каховське водосховище «загубило унікальний регіон, одне з найважливіших історичних та археологічних місць – Великий Луг, територія якого нараховувала 10 тисяч островів, озер, унікальних місць в яких люди жили з часу палеоліту. Під шаром води поховано тисячі селищ, дев’яносто відсотків запорізьких січей були затоплені».

Палкий любитель старовини і гетьман українського козацтва Віктор Ющенко, звісно, навряд чи буде проти «відродження славного козацького минулого України». Але от яка буде ціна того відродження? Свого часу Радянський Союз, створивши каскад водосховищ, наніс величезну шкоду довкіллю і історичному минулому Україну, але нинішні «руйнівники тоталітарного минулого» можуть спровокувати куди більш масштабне лихо.

Довідка

Дмитро Швець – депутат Запорізької облради, член Партії регіонів, очолює «Ділову Раду України», головує в редакційній раді журналу «Человек и закон», голова наглядової ради інвестиційної компанії «Крок». Цікаво, що 25 листопада минулого року митники аеропорту «Бориспіль» вилучили в нього золоті прикраси з діамантами на суму близько 100 тис. грн. У 2007 р. Дмитро Швець створив Інститут екології та краєзнавства «Запорозький край».