День Перемоги Тимошенко

Написати коментар 8
Версія для друку 

П’ятниця, 11 липня для Юлії Тимошенко перетворилася з Судного Дня на День Перемоги. Незважаючи на шквал критики з боку фракцій, які не входять до коаліції, вона залишилася на посту керівника уряду.

Для відставки діючого Кабінету міністрів не вистачило 52 голоси.

Чесно кажучи, такий результат важко було передбачити. Адже ПР, КПУ та БЛ, які не переставаючи критикували діяльність уряду, мають загалом у парламенті 222 голоси.

Додамо сюди депутатів, які входять до «Єдиного Центру», і, за розрахунками опонентів Тимошенко, мали би проголосувати за її відставку. Цього з надлишком мало вистачити для того, щоб додати до посади Тимошенко літери «в.о.»

Тому згода Кабміну поставити питання про відповідальність уряду перед питанням щодо змін до держбюджету здивувала всіх. Утім, це питання в порядку денному все-таки не стало найпершим. Складалося враження, що спікер Арсеній Яценюк спочатку навмисно поставив декілька менш важливих питань – наче відтягував час.

Наприклад, для того, щоб до Верховної Ради з’їхалося якомога більше парламентаріїв.

Отже, засідання почалося з виступів керівників фракцій, потім голова ВР зачитав запити народних депутатів, далі парламент затвердив календарний план третьої сесії ВР шостого скликання. Після цього депутати прийняли рішення працювати до «переможного фіналу» - тобто до закінчення розгляду питання про держбюджет.

І лише тоді, нарешті, настав час розгляду резолюції недовіри уряду.

«Регіонали» обрали для 45-хвилинної розповіді про недоліки в роботі Кабміну колишнього першого віце-прем’єра Миколу Азарова. Той, звично перемішуючи українські слова з російськими, звинуватив уряд Тимошенко в усіх смертних гріхах. За Азаровим, економічна політика української влади згубна для країни, управлінська команда Кабміну – непрофесійна, а економіка уповільнила темпи розвитку. І взагалі, «в цивілізованих країнах такий уряд вже сам би пішов у відставку».

«Підстав для оптимізму, на жаль, немає. Ситуація досить драматична», - сказав Азаров і додав: «Уряд виробляє безліч шумових ефектів, на які відволікаються парламент і суспільство. Відволікається увага від дійсності. А яка вона? Передвиборні обіцянки не виконуються, коаліційна угода не виконується, передбачені законом обов'язки не виконуються...».

Дедалі більше занурюючись у подробиці, Азаров, коли критикував ідею уряду про використання біогазу, згадав навіть про природне добриво – перегній.

«Це ж скільки треба виробляти гною, щоб 20 мільярдів (отримувати)? Рахуємо в умі для нетямущих - це 60 мільйонів тонн гною при п'яти мільйонах великої худоби», - обурився він під сміх прем'єра.

На відміну від Азарова, прем’єр отримала для свого виступу утричі менше часу, на що не забула поскаржитися.

На початку Тимошенко урочисто попросила, щоб у разі її відставки політики «ні в якому випадку не дали знову країні з будь-яким новим урядом котитися в ту яму, яку залишили демократичній коаліції».

Далі вона вкотре розповіла про зростання ВВП, динамічне зростання промислового виробництва, чистий приріст прямих іноземних інвестицій та героїчне приборкання інфляції.

«Бютівці» вітали слова свого лідера бурхливими оплесками.

Виступи ж керівників фракцій тішили своєю різноманітністю. Кириленко (той, що лідер БЮТ) діяльність уряду, звичайно, хвалив. Симоненко – навпаки, сварив і закликав депутатів «відправити у відставку всю помаранчеву команду», а Литвин взагалі заявив, що ніякого звіту, виявляється, не було, як не було і об’єктивної альтернативної точки зору на стан справ. «Ми спостерігали зведення рахунків!», - невідомо для кого пояснив він.

Чим ближчий був момент голосування, тим розгубленішою виглядала прем’єр.

Навіть у Яценюка в голосі з’явилася невпевненість. Журналісти повставали зі своїх місць у ложі преси та завмерли у передчутті сенсації. І сенсація дійсно відбулася – але зовсім не така, на яку чекали «регіонали».

За резолюцію недовіри Кабміну проголосували 174 депутати - з них два від НУНС, а інші – від ПР. І жодного комуніста чи «литвинівця».

Коаліція зітхнула з полегшенням, і зал надовго потонув в «помаранчевих» оплесках. У парламентські кулуари висипали розгублені і розчаровані депутати з Партії регіонів. У їхніх очах читалося лише одне питання: «чому?». Відразу, звісно, залунали звинувачення у підкупі народних обранців з Блоку Литвина та КПУ.

Преса одразу ж оточила «литвинівців» і комуністів з вимогою пояснень. Як і слід було очікувати, ці пояснення були доволі невпевненими і виглядали не зовсім щиро. Наприклад, Олег Зарубінський з БЛ пояснив неголосування фракції тим, що уряд Юлії Тимошенко «має нести повну відповідальність за те, що він зробив».

За його словами, уряд не можна було відставляти, бо тоді той був би позбавлений відповідальності за те, «що буде в країні у вересні, в жовтні, в кінці року, коли інфляція досягне 25-27%».

Чи була б інфляція такою ж, якби уряд відставили, а якщо ні, то чи не вчинили «литвинівці» негарно по відношенню до «маленьких українців», депутат, на жаль, не пояснив.

Комуністи ж скаржились, що в них із «Регіонами» немає домовленості про коаліцію, як немає і пропозицій щодо формування уряду. Тому, мовляв, КПУ і не голосувала за відставку Кабміну.

«Ви бачите, що наші колеги з Партії регіонів постійно ведуть переговори з Ющенком, з главою його Секретаріату Балогою, і з НУНС. Вони ведуть переговори про створення так званої «ширки», - сказав лідер фракції Петро Симоненко.

Головний комуніст вважає, що його громадянська і політична позиція щодо уряду була проявлена шляхом… «щирої заяви з трибуни, що комуністи проти помаранчевої коаліції».

Відверто засмучений Тарас Чорновіл розказав журналістам, що його не дуже цікавить загроза розпуску парламенту, тому що «самого парламенту немає». Третій номер у списку ПР повідомив, що зараз він збирається у відрядження, а після того поїде у відпустку. «Так що я продовжую свою роботу поки що – там, де з того може бути якийсь толк», - сказав Чорновіл.

Значно енергійніше прокоментував ситуацію з голосуванням інший «регіонал» Василь Хара. Дві фракції, які не підтримали «регіоналів» у їхньому пориві зняти прем’єра, він назвав зрадниками.

«Ці дві фракції клятвено запевняли , що вони підтримають нас у голосуванні (інакше ми би не ставили питання на розгляд), а сьогодні не проголосували», - пояснив депутат.

На питання, чому так сталося, Хара відповів туманно: «Ви знаєте, у кожного свої інтереси. Ви ж чули, з яким гнівом, пролетарської ненавистю Петро Миколайович викривав буржуазний уряд тощо. І після цього яке голосування повинно було бути у цієї фракції? Зрозуміло, позитивне… У Литвина, очевидно, свої завдання. Кожний грає у свою гру».

Втім, після спілкування з пресою один із провідних «регіоналів», відвернувшись, сказав – наче сам до себе: «Це все через те, що наше керівництво думає не тім місцем, яким потрібно». Вийшло дуже промовисто...

Яким би місцем не думали Янукович і Ко, але результат очевидний. Замість «червоної картки» вищого законодавчого органу поки що непереможна Юлія Володимирівна та решта міністрів отримали можливість другого дихання. На своїх посадах вони «дихатимуть» щонайменше до осені.

ФОТО Валентина ДИРМАНА,

Дивіться також: Як звільняли Тимошенко (КУМЕДНІ ФОТО)