Шашлик на постнам салє

Написати коментар 10
Версія для друку 

Як на мене, Президент України зганьбився навіть не тим, що видав указ про певні умови повернення до України російського флоту (котрий саме нищив Грузію), а флот його не послухався. В першу чергу Президент зганьбився ось якими словами:

«...очевидно, вперше за 17 років війна виникла між країнами, які колись формували Радянський Союз. Це перша війна міждержавна в рамках тих країн, які входили до складу колишнього Радянського Союзу».

Днями одна надзвичайно дорога мені людина, мешканка Російської Федерації, сказала мені пречудову фразу. Сенс фрази полягав у тому, що навіщо я пишу «безапеляційні речі» - невже я «розумніший за всіх президентів»?

Що ж. Якщо Віктор Ющенко не знає, коли була перша війна «між країнами, які колись формували Радянський Союз», то я можу оновити пам’ять мого Президента згадкою про азребайджансько-вірменську війну через Нагірний Карабах.

Мй Президент сказав «війна міждержавна» - тож триматимемось держав. Говоритимемо лише про це, а не про близько 25-ти міжетнічних конфліктів на території колишнього СРСР, включаючи (особливо!) територію нинішньої Росії.

Зовсім не для того, щоб наголосити на незнанні моїм Президентом тих чи інших фактів минулого. Врешті-решт, людина не може знати все. Але людина повинна знати те, за що вона відповідає.

Якщо мій Президент відповідає за безпеку моєї Батьківщини – якій, незважаючи на всі неадекватні кроки Тбілісі в Осетинській трагедії, загрожувала і продовжує загрожувати далеко не Грузія - то це є щонайменше ненавмисною диверсією.

Тому що широкий читач (слухач... глядач... так, особливо - глядач) не буде замислюватись над тим, які такі ідеали Віктор Ющенко пропагує у своєму, між іншим, витриманому в дещо суржикізованому стилі, інтерв’ю. В цьому тексті є багато гарних речей для моєї країни. Але от у чім біда: в цьому тексті немає лідера, здатного ці речі реалізувати.

Президент Грузії Михаїл Саакашвілі програв війну не тому, що заявив про бомбардування росіянами такого-то міста Грузії, а росіяни довели світові, що саме це місто вони не бомбардували.

Президент Саакашвілі програв війну тому, що його власні заяви почало заперечувати абсолютно віддане йому грузинське МВС. Все просто: вони чи то втратили зв’язок (молодці, російські диверсанти!), чи то втратили розум.

Проблема в тому, що втрата зв’язку і втрата розуму в умовах війни – це одне й те саме, яку б роль у тому й іншому ні відігравали диверсанти. Зрештою, наявність диверсантів – це теж фактор війни. І верхом дурості є не врахувати цей фактор з боку тих, хто війну починає.

І тут ми повертаємось до мого Президента.

Мене цікавить не слюноплетіння так званих «опозиційних» партій, які тільки й мріють стати провладними, і от вже тоді вони покажуть, як треба!... І не гра в мовчанку головної опонентки сценарію «Ющенко-2», яка наразі набирається наполеонівського духу не те щоб просто на землі Бонапарте, але точно - на географічно найближчій туди землі.

Мене цікавить те, що в час, коли Слово стає Ділом, слова мого Президента дуже розходяться зі справами його.

Дозволити вийти флоту супротивника зі своєї території на бойові операції проти союзника (гаразд!); видати наказ про умови повернення цього флоту на власну територію після розгрому союзника (окей, окей!); і, нарешті, пояснити, що ворожий флот не послухався наказу через неслухняність твого власного уряду...

Такого мазохізму не дозволить собі жоден глава держави. Взагалі. Включаючи англійську королеву, яка, до речі, має значно менше повноважень, ніж глава Держави Україна.

Хоча, з іншого боку, можливо, не варто надто чіплятись до Віктора Андрійовича. Адже він усе ще вчиться...

Це ж лише «перша війна міждержавна в рамках тих країн, які входили до складу колишнього Радянського Союзу», чи не так?