«Грузинське питання» знімуть на першому засіданні Ради?

Написати коментар 1
Версія для друку 

Визнання Росією незалежності Південної Осетії й Абхазії сколихнуло увесь світ. Одна за одною країни почали визначатися зі своїм ставленням до рішення Кремля. І Україна в цьому процесі не може дозволити собі пасти задніх. Деякі вітчизняні політики почали коментувати цю подію… ще до того, як вона відбулася.

Приміром, ще 21 серпня лідер українських комуністів Петро Симоненко заявив, що США зобов'язані визнати Південну Осетію й Абхазію. Логіка проста: якщо Сполучені Штати визнали незалежність Косово, вони, мовляв, повинні визнати і незалежність цих двох республік.

Але якщо незалежність Косово (яке Сербія дотепер вважає частиною своєї території) визнали близько 40 держав, зокрема, більшість країн Євросоюзу і США, то Південна Осетія і Абхазія залишаються невизнаними в світі республіками, які Грузія розглядає в своєму складі.

25 серпня однопартієць Симоненка Леонід Грач закликав «прогресивні сили Україні, країн СНД, далекого зарубіжжя підтримати Росію, яка захищає всіх слов'ян від американського диктату». Лідер кримських комуністів назвав історичним визнання незалежності Південної Осетії і Абхазії – мовляв, це «завершальний, логічний акорд у перемозі над світовим фашизмом, що піднімає голову».

Того ж дня Держдума і Рада Федерації Росії звернулися до Президента РФ Дмітрія Медвєдєва з проханням розглянути питання про визнання Південної Осетії і Абхазії як незалежних держав. Після цього США і країни «Великої сімки» закликали Росію не визнавати незалежність цих самопроголошених республік. Але вже наступного дня, 26 серпня, відповідні укази були підписані, на що Грузія відреагувала звинуваченням Росії в насильницькому захопленні Південної Осетії і Абхазії.

Звісно, Росія закликала інші держави, зокрема, Україну, наслідувати її приклад. Офіційний Київ не забарився з реакцією.

Через пару годин після указів російського президента віце-прем’єр України Григорій Немиря заявив про принциповість позиції Україні щодо суверенітету й територіальної цілісності Грузії.

«Україна підтримувала і підтримує суверенітет і територіальну цілісність Грузії. Ця позиція залишається принциповою і незмінною», - рішуче наголосив він.

Трохи згодом делегація МЗС України на чолі з в. о. першого заступника міністра закордонних справ Україні Юрієм Костенком саме через це скандальне рішення Російської Федерації скасувала свій візит (запланований на 27 серпня для проведення політичних консультацій) до Москви.

Росія негайно повідомила, що вона розчарована відмовою українських дипломатів відвідати Російську Федерацію.

«Викликає жаль, що в черговий раз в офіційному Києві надали перевагу обміну думками через засоби масової інформації на противагу відкритому двосторонньому діалогу з актуальних питань російсько-українських відносин», - йдеться в повідомленні прес-служби МЗС РФ.

Міністр закордонних справ України Володимир Огризко на прохання журналістів пояснив, що поїздки до Москви відкладаються на невизначений час. Мовляв, Україна хоче розвитку нормальних і добросусідських відносин з Російською Федерацією, рівноправного діалогу і поваги, але рішення Росії «сколихнуло увесь світ, і реакція світу була негативною».

«За цих обставин вести формальні консультації з нашого боку є абсолютно недоцільним. Ми вивчимо ситуацію, проаналізуємо те, що буде зроблено найближчим часом і будемо приймати рішення», - пообіцяв міністр.

Президент України висловив свою офіційну позицію з приводу вчинку Москви лише наступного дня. Об 11.55 27 серпня на офіційному сайті Глави держави з’явилося повідомлення, що Ющенко заявив про непідтримку Україною рішення Росії про визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії.

Президент України назвав рішення Медвєдєва неприйнятним і наголосив на непорушності міжнародного принципу збереження територіальної цілісності будь-якої держави.

Підтримала гаранта і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Глава уряду наголосила, що і вона особисто, і фракція БЮТ у парламенті, і уряд України підтримують цілісність території Грузії.

«Цілісність території Грузії – це святе питання і для Грузії, і для України, і тому ми вважаємо, що політика світу мусить бути сформована саме таким чином, щоб цілісність території держав не страждала від будь-яких незаконних зазіхань», - емоційно зазначила Тимошенко.

Утім, більшість висловів леді Ю з цього приводу були доволі обережними.

Вона закликала політиків шукати «сили і мудрість, щоб повернути мир, спокій і не затягнути цей конфлікт, не переродити його в більш масштабний».

Не забула прем’єр і похвалити Європейський союз за його «наймудрішу, виважену і абсолютно аргументовану політику», яку він проводить.

«Ми зобов’язані сьогодні сформувати таку політику, яка ні в якому випадку не буде роздмухувати будь-які конфлікти, особливо з претензією на військове протистояння», - переконувала вона.

Народні депутати також починають визначатися щодо свого ставлення до російських указів. Голова партії «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко наполягає, що Верховна Рада не повинна займати «страусину» позицію, а має дати оцінку діям Кремля.

«Визнання Росією незалежності Південної Осетії і Абхазії – подія, яка може позначитись на внутрішній політиці Україні. «Наша Україна» засуджує сприяння сепаратистським течіям. Ми є прихильниками територіальної цілісності кожної держави», - наголосив Кириленко, як вірний сповідувач політичної лінії Президента.

Зовсім не сенсаційною була також чергова заява з цього приводу Леоніда Грача, який «гаряче і щиро» підтримав визнання Росією незалежності Південної Осетії і Абхазії і назвав це рішення наших північних сусідів дуже важливим геополітичним кроком.

Цікавіша ситуація склалася в таборі «регіоналів», думки яких розділилися. «Ренегатом» виявився один зі спікерів біло-блакитних, перший заступник голови парламентського комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл. Незважаючи на позицію своїх соратників, які підтримали рішення Росії, народний депутат вважає, що незалежність Південної Осетії і Абхазії визнавати не можна.

«Я вважаю, що ми, як і у випадку з Косово, повинні суворо дотримуватися механізму проголошення незалежності держав, визначеного міжнародним правом. В даному випадку цей механізм був абсолютно проігнорований, тому жодним чином не можна визнавати ні Південну Осетію, ні Абхазію», - заявив Чорновіл.

Депутат впевнений у тому, що визнанням незалежності Південної Осетії і Абхазії «…ми відкриємо для себе проблему Криму і Придністров’я». «В цьому випадку із замороженого конфлікту на нашому кордоні може з’явитися гаряча бойова точка», - застеріг Чорновіл.

Очевидно, що на початку третьої сесії ВР найголовнішим питанням зовнішньої політики, яке буде підніматись у залі, стане саме «грузинське» питання в усіх деталях, і воно буде ініціюватись фракціями як коаліції, так і опозиції. Що ж до опозиції - говорять, що вона має намір скористатися цією ситуацією для того, щоб спробувати в черговий раз оголосити Президентові імпічмент. Наскільки вірні подібні прогнози, стане зрозуміло вже після першого засідання Верховної Ради.

Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в інтерв’ю не виключив, що в цьому контексті опозиція може ініціювати питання про відставку Володимира Огризка.

«Це не виключено, хоча за новою версією закону про Кабмін без згоди Президента, без його подання це неможливо. Але політично такий символічний вотум недовіри міністру закордонних справ може бути ініційований комуністами чи ПР», - прогнозує експерт.

Фесенко передбачає, що парламент буде розколотий цим питанням на дві «партії».

«Умовно кажучи, одна – прогрузинська, інша – проросійська. Цього практично не уникнути, більш того, це не приховується», - констатував він.

Основна ж інтрига стосується позиції БЮТ. Подейкують, нібито вже на перше засідання ВР (вівторок, 2 вересня) заплановане обговорення «грузинського питання». І начебто там з подачі «нунсівців» буде запропоновано проголосувати за різко антиросійську постанову, формулювання в якій будуть із серії «звіриного оскалу російського імперіалізму», з образливими випадами на адресу Путіна і Медвєдєва, а, головне, у постанові йтиметься про вимогу достроково вивести ЧФ РФ.

Організатори цього розраховують, що БЮТ відмовиться голосувати за подібну постанову. І, якщо це відбудеться, то відмова «тимошенківців» буде витлумачена, як підтвердження заяви Андрія Кислинського, заступника глави президентського Секретаріату, який звинуватив лідера БЮТ у «зраді Батьківщини». А це значить, що в «рухівців» з’явиться вагомий привід виходити з коаліції, яка й так ледь тримається купи.