Олексій Резніков: Вибори не відбудуться або будуть визнані такими, що не відбулися

Написати коментар 10
Версія для друку 

Про те, хто може скасовувати укази Президента, що робить і чого не має робити спецназ СБУ в суді і чому вибори таки можуть не відбутися, розповів один із найвідоміших українських адвокатів, депутат Київради Олексій Резніков.

Скажіть, будь ласка, чи можливо оскаржувати указ Президента в тому суді, в якому розглядається справа?

Чи мав право Окружний адміністративний суд прийняти документи від особи, яка вважає, що порушені її права, й звертається до суду? Він зобов’язаний був це зробити! Чи мав він право виносити ухвалу про призупинення оскарженого акту? Так, мав, Адміністративний кодекс йому це дозволяє.

А вже під час розгляду Адміністративний суд мав би з’ясувати, чи ця справа йому підсудна – можливо, залишити без розгляду справу, можливо, відмовити в позові, закрити провадження. Є різні варіанти. Але вони з’являються вже після того, як суд почав розгляд.

Але кожна особа має право звернутися до суду – це є право, гарантоване Конституцією України.

Тобто ця справа належить до юрисдикції відповідного суду?

У даному випадку, я вважаю, це єдина юрисдикція. Президент України видав указ у межах своєї компетенції, а особа, яка вважає, що таким указом порушується її право, повинна звертатись саме до Адміністративного суду.

Роз’ясніть тоді, будь ласка, ситуацію з апеляцією, поданою Секретаріатом Президента. Якщо, як ви кажете, рішення суду ще немає, то про яку апеляцію йдеться?

Я думаю, йдеться про те, що з апеляцією звернулися сторони з метою оскаржити ухвалу про забезпечення позову, ухвалу, якою суд зупинив дію оскаржуваного указу. Не було слухання по суті, і тому, якби, наприклад, апеляція сказала, що ця ухвала є незаконною чи передчасною, суд може скасувати цю ухвалу про забезпечення й відправити справу до розгляду по суті.

Або відмовити в задоволенні апеляції й знову ж таки відправити справу на розгляд у першій інстанції по суті.

Чим зумовлено те, що вже подано більше однієї апеляції? Адже вже була скарга Секретаріату Президента, але в неділю, 12 жовтня, Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу проти судді адміністративного суду Володимира Келеберди, що взяв справу до розгляду, і подала свою апеляцію. Чи є необхідність у такому дублюванні апеляцій?

На жаль, змушений дати негативну оцінку діям юридичної служби Президента. З двох причин.

По-перше, судова система є незалежною гілкою влади. І в даному випадку, використовуючи повноваження Президента, ставити питання про припинення повноважень судді, порушувати кримінальну справу проти судді – це, по суті, є тиск на правосуддя. Я розцінюю це так.

Адже це найгірше, що можна було зробити: це є протиставлення посади Президента всій судовій системі. І це дуже негативні наслідки може викликати для глави держави.

А по-друге, те, що є одна апеляція, друга, третя, свідчить про дезорганізованість юридичних служб Президента.

Ці апеляції мають долучатися потім до однієї справи?

Так, Кодекс адміністративного судочинства дозволяє бути декільком апелянтам. І в одному провадженні об’єднуються всі апеляційні скарги, що стосуються однієї справи.

Ви вважаєте, що тут Генеральна прокуратура виконує доручення Президента?

Генеральна прокуратура має право звертатись до суду в інтересах держави в особі певного державного органу. Виникає питання: в чиїх інтересах звернулась Генпрокуратура?

Мала би звертатися в інтересах Президента. Але тоді виникає питання: це значить, що в Президента немає юридичної служби, яка представляє його інтереси? Значить, не довіряють їм? Значить, фахівці в ГПУ кращі?

Президент скасував свій указ про призначення Володимира Келеберди на посаду судді. Чи може це бути підставою для визнання ухвали цього судді щодо президентського указу про розпуск парламенту недійсним?

Це не може бути підставою, тому що будь-яке рішення суду поставляється ім’ям України, а прізвище судді – це вже другорядне питання. І воно є дійсним доти, доки його не скасує вища судова інстанція.

А, окрім того, цей суддя має право оскаржувати цей указ Президента щодо себе в Адміністративному суді. І тепер виникає питання: як поведуть себе судді? Корпоративна етика, честь їх мундиру – як вона спрацює? Вони ж можуть скасувати указ Президента

Зараз можна чітко сказати – чи діє указ Президента про розпуск Верховної Ради й призначення позачергових виборів?

На мою думку, він є призупиненим.

Якщо суд визначить, що указ є чинним і має виконуватись, нинішня ситуація якось вплине на терміни проведення виборчої кампанії?

Це цікаве питання, насправді, для дисертації. Я над ним думаю.

З одного боку, указ призупинений, але він почав діяти 10 жовтня. Відповідно, відлік годинника був запущений. Указ, по суті, відбувся. Тобто було прийняте рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення у зв’язку з цим дострокових виборів.

Це означає – читаємо Конституцію – що вибори проводяться через 60 днів з моменту прийняття такого рішення. Президент рішення прийняв. Відлік почався.

Зараз указ не діє. Якби в цьому указі були вимоги до якихсь органів, то вони можуть ці вимоги не виконувати. Але відлік почався. Тобто ми йдемо до правового колапсу.

В Апеляційному суді постійно присутні народні депутати від БЮТ, ще в понеділок був присутній представник СБУ – начальник Головного управління у Києві та Київській області Василь Грицак. Чи не є це тиском на суд?

Це можна назвати впливом на суд з обох сторін.

На судовому засіданні присутні законні представники сторін (а це мають бути особи з довіреностями від позивача і відповідача). Але з іншого боку – у нас же в Україні відкритий судовий розгляд, крім особливих випадків, тому бути присутньою в залі може будь-яка людина.

Зрозуміло, що технічно неможливо на стадіоні слухати судову справу, але формально ми з вами маємо право мати доступ до цієї судової зали.

Є інформація про те, що трьох членів Апеляційного суду, у тому числі голову, взято під захист на їхню вимогу. Зараз їх охороняє «Альфа». Які повноваження бійців спецпідрозділу в цьому випадку? Вони мають право, скажімо, випроваджувати із залу засідань депутатів?

Вони точно не мають права нікого випроваджувати. Слідкувати за порядком у залі повинен і має право головуючий, себто суддя, який головує в судовій колегії. І тільки він встановлює порядок поведінки на судовому засіданні.

Він має право робити зауваження й приймати рішення про примусове видворення із зали порушників дисципліни. Існують офіційні органи, які мають забезпечити цей порядок.

Що стосується фахівців спецпідрозділу, які охороняють судову персону, то їхнє завдання – убезпечити від, скажімо, терористичних актів, нападів і таке інше, а не забезпечувати порядок у судовій залі.

Є ще звернення до Конституційного суду щодо закону «Про вибори народних депутатів», яке стосується формування виборчих комісій і тлумачення положень статті 90-ї Конституції (про підстави розпуску парламенту). Які перспективи розгляду цих справ? Зокрема, якщо врахувати, що повноваження парламенту припинено у зв’язку із неформуванням у визначений термін коаліції, то як має виконуватись норма закону про те, що територіальні виборчі комісії формуються на 50% із висуванців коаліції, і на 50% – із представників опозиції?

На мій погляд, якщо дотримуватися вимог закону, сьогодні сформувати виборчі комісії неможливо. Нема такого суб’єкта, передбаченого Конституцією й цим законом, як коаліція.

А такого суб’єкта, як опозиція, і не було. Закон же про опозицію не був прийнятий.

Коаліція хоча б організаційно була сформована – про це було проголошено спікером у Верховній Раді, були підписи депутатів, вона сформувала уряд. А опозиції як такої не було.

Дійсно, робився логічний висновок, що ті, хто не увійшов до коаліції, є опозицією. Але це ж не факт. А може, є нейтральні...

Конституційний суд може зараз своїми рішеннями вплинути на перебіг виборчої кампанії?

Конституційний суд не може скасувати указу Президента – це не його компетенція. Він може лише визнати, що який-небудь акт (у тому числі, наприклад, указ) відповідає або не відповідає Конституції. І в разі, якщо Конституційний суд доходить висновку, що певна норма або акт не відповідає Основному Закону, це зумовлює її недійсність.

А от Адміністративний суд може скасувати.

Два вищеназвані подання до КС стосуються тлумачення Конституції. У разі, якщо рішення суду дасть підстави для оскарження указу про розпуск парламенту, якими з юридичної точку зору можуть бути дії зацікавлених сторін? Це має бути нове подання до Адміністративного суду чи, скажімо, БЮТівці можуть користуватися тим поданням, яке в них уже є?

Припустімо, що так оперативно спрацює Конституційний суд (хоча я в це не дуже вірю).

Отримавши рішення Конституційного суду, скажімо, на свою користь, сторона може подати додатковий цей аргумент в існуючій справі в адмінсуді. Якщо, припустімо, вони програють цю справу зараз, а потім отримають рішення КС на свою користь, то вони отримають так звані нововиявлені обставини, з яким можна знову звернутися до Адміністративного суду й поновити цю справу.

Наостанок, ваш прогноз, виходячи із ситуації, що зараз склалася, – будуть усе-таки вибори 7 грудня цього року?

Конституційний суд усе одно не спрацює оперативно. Досвід показує, що вони не встигають.

Думаю, що вибори не відбудуться. Або будуть визнані таким, що не відбулися, тому що не буде явки 50%.

Тоді має проводитися повторне голосування. Уряд і парламент продовжуватимуть свою роботу. Депутати лишатимуться депутатами доти, доки не приймуть присягу депутати нового парламенту. І тут є варіант.

На мій погляд, можливе формування будь-якої коаліції і в ідеалі – прийняття Президентом рішення про скасування власного указу, щоб дати можливість парламенту існувати в нинішній каденції.

Якщо вибори усе-таки відбудуться, чи може бути рішення Конституційного суду за якимось зі згаданих вище подань, яке дало би підстави для оскарження результатів народного волевиявлення?

Важкувато собі уявити, щоб після того, як вибори відбулися, і волевиявлення народу сталося, підставою для скасування виборів було рішення Конституційного суду. Думаю, що ні.

Воно не матиме зворотної сили, але унеможливить ті чи інші обставини на майбутнє.