Націоналісти попросили у Ющенка свята (ФОТО)

14 жовтня 2008, 15:15
Юрій ГОНЧАРЕНКО


Написати коментар 15
Версія для друку 

14 жовтня в Україні (принаймні для частини її громадян) – потрійне свято. Окрім Покрови Пресвятої Богородиці, багато українців відзначають ще День українського козацтва та річницю створення Української повстанської армії.

Цього дня чимало правих організацій проводять свої публічні заходи як у столиці, так і в регіонах.

Активісти Всеукраїнського об’єднання «Свобода», вочевидь, почали збиратися біля пам’ятника Тарасу Шевченку навпроти червоного корпусу Київського університету задовго до анонсованої години початку акції. Уже опів на десяту ранку в центрі парку, що носить ім’я Кобзаря, майоріло чимало синіх прапорів прибічників Олега Тягнибока та червоно-чорних стягів українських націоналістів.

Пізніше вдалося побачити ще парочку білих знамен молодіжної громадської організації «Патріот» і так само небагато – державних, синьо-жовтих, полотнищ.

Близько десятої на тротуарі, біля одного з входів до парку розгорнули плакат «Северное братство. Русские за УПА» кілька прибічників радикально-провокаційного «Братства» Дмитра Корчинського.

Сам Дмитро Олександрович, вочевидь, змінивши свій давній імідж революціонера на статус шанованого буржуа, з тростинкою походжав поруч.

На спілкування він, як завжди, йде охоче.

Дмитре, ваші братчики сьогодні святкують разом із Тягнибоком?

Ні, вони просто прийшли заявити про себе, поспілкуватися з пресою. Вони привели сюди правильних, антимосковських росіян.

А ви тут просто як звичайний громадянин?

Я вирішив обійти сьогодні всі заходи, які будуть.

А на виступ Президента на Софіївській площі ходили?

Ні, Президента, якщо чесно, я проспав.

Поговорив кореспондент і з одним із прибічників Корчинського, що тримав вище згаданий транспарант. Той розповів, що представники російського «Северного братства» приїхали сьогодні в Україну на з’їзд.

На запитання, чому вони вийшли з повідомленням «русские за УПА» в Києві, а не, скажімо, в Криму, де ця дія мала б більший резонанс, співрозмовник повідомив, що «свято ж у столиці». Але, трохи подумавши, пообіцяв, що вийдуть вони з подібними транспарантами й на півострові.

Тим часом кількість представників «Свободи» в парку все більшає (як пізніше підрахували правоохоронні органи, демонстрантів було близько двох із половиною тисяч).

Організованими міні-колонами приходять активісти з регіонів, у тому числі й південо-східних. На майданчику перед пам’ятником стає все менше вільного місця.

Дещо осторонь від загального натовпу, спостерігаючи за рухом народних мас, стоїть відомий український художник Іван Марчук. Митець спілкуватися із пресою особливого бажання не виявляє.

Я тут забавляюсь, – пояснює Іван Степанович кореспондентові .

Тобто ви прийшли сюди як звичайний громадянин? Чи все-таки підтримуєте Тягнибока?

Я його завжди підтримував, бо він виріс у мене на очах.

Покрова для вас - релігійне свято, чи все-таки має громадсько-політичне забарвлення?

Я на святах не розуміюсь.

А на урочистості за участю Президента вас, одного з найбільших сучасних українських митців, не запрошували?

Не запрошують, бо я можу щось не те сказати.

Власне мітинг із виступами офіційних осіб розпочався за десять хвилин до одинадцятої. До цього часу, крім прапорів, над зібранням піднялися портрет Степана Бандери та транспаранти, що повідомляли про територіальну приналежність окремих груп присутніх – на зразок «ВО Свобода. Жовкла» чи «Рава-Руська. 66 річниця УПА».

У ролі «тамади» на мітингу досить несподівано виступив... відомий спортивний журналіст Ігор Мірошниченко.

Привітавши присутніх зі святом Покрови, він по черзі запросив до слова низку чільників «Свободи». Причому, всупереч загальноприйнятій традиції подібних зібрань, лідер Всеукраїнського об’єднання Олег Тягнибок лишився... «на закуску». А першим виступив заступник Тягнибока Олександр Сич.

Він, як і більшість тих, хто виголошував промову після нього, почав зі слів «Слава Україні!». У відповідь дружно лунало «Героям слава!».

Заступник голови ВО «Свобода», окрім усього іншого, відзначив, що зараз, у світлі останніх подій у громадсько-політичному житті, «в українство вже десь залазить черв’ячок зневіри і песимізму». І закликав присутніх шукати натхнення на боротьбу в подвигах бійців УПА.

Голова кримського осередку «Свободи» Едуард Леонов заявив, що півострову не потрібна автономія у тому вигляді, як воно є зараз.

«Хай ці (дострокові парламентські – ) вибори стануть референдумом зі скасування тієї кримської автономії, яка використовується для промивання мізків молодим українцям. Автономія слугує ширмою, яка закриває Україну від Криму», – емоційно виголосив Леонов.

А найбільше потішив присутніх емоційністю й майстерністю афористичного слова член політради ВО «Свобода», відомий український кінорежисер Юрій Іллєнко.

«Якщо ми всі з вами об’єднаємось, то куди дінеться ця влада з Печерських пагорбів?!», – ударив риторикою Юрій Герасимович.

«Невже ми не викинемо з української печі ту козу-дерезу, яка бігла через місточок і вхопила «лимончик»? Чи не один «лимончик», а мільйон «лимончиків», – прозвучало ще одне питання, що не вимагало відповіді (дружний сміх присутніх показав, що в натовпі оцінили гумор митця).

Під кінець своєї промови режисер перейшов від риторичних питань до прямих вказівок до дій – причому від імені... вищих сил.

«Покрова захищає наш вибір. Будуть чи не будуть вибори, я не знаю. Але якщо будуть, Покрова каже вам: викиньте цей ліберальний гадючник», – емоційно завершив митець.

Знайшлися в Юрія Герасимовича слова й для присутніх представників ЗМІ. Член політради «Свободи» повідомив, що зараз найбільша небезпека – окупація українського інформаційного простору.

«Сьогодні я бачу тут багато камер. Я не впевнений, що всі ці камери покажуть правдиву інформацію по всій Україні, – чи то з обуренням, чи то з жалем прорік режисер. – Я певний у зворотньому. Якщо я програв – передайте мої слова в ефір і я кожному з вас (журналістів – ) заплачу по мільйону».

Загалом ледь не всі промовці вражали гучними заявами. Так, член братства ОУН-УПА Микола Музичко, похилий, але досить енергійний дідусь, пообіцяв: «Доти не помру, доки не побачу голову Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олега Тягнибока Президентом України».

Гіпотетичний глава держави скромно прослухав усі виступи. Але коли йому нарешті дали слово, Тягнибок змінився на очах.

Лідер «Свободи» знімає мікрофон зі стійки й виголошує свою промову так, що не соромно було б і великим оратором минулого – очі горять, жести рішучі. Щоправда, виголошує пан Тягнибок старі добрі, традиційні для нього тези – про необхідність захисту від московського впливу, суду над комуністами тощо.

Головним же повідомленням у промові лідера «Свободи» стала інформація про те, що партією підготовлений проект указу про державне визнання Української повстанської армії, і що цей документ буде передано главі держави.

Якщо відповідний указ буде підписано, ветерани УПА отримають статус «борців за волю України», 14 жовтня стане державним святом і вихідним днем, а День захисника вітчизни, що, згідно з указом ще Президента Леоніда Кучми, відзначається 23 лютого, порине в Лету.

Втім, особливої віри в те, що Віктор Ющенко дослухається до Олега Тягнибока, у «свободівців» немає.

Принаймні, таке враження склалося після того, як делегація, направлена із проектом указу до Секретаріату Президента, дещо згубилася між представниками «Свободи», що попрямували на з’їзд до Будинку профспілок, і молодими представниками ВО, що, згорнувши прапори, вирушили погуляти містом в очікуванні святкового концерту на Майдані Незалежності...



ФОТО Валентина ДИРМАНА. Дивіться також повний ФОТОРЕПОРТАЖ