Конституція від Януковича: переможець отримує все

Написати коментар 1
Версія для друку 

Позаблоковий статус України, єдина вертикаль виконавчої влади, більше повноважень регіонам, судова реформа та російська як друга державна мова, - саме ці основні пункти пропонує внести до Конституції Партія регіонів.

У вівторок, 1 липня, «регіонали» представили громадськості проект закону «Про внесення змін до Конституції України».

Цікаво, що спочатку відповідну презентацію для представників ЗМІ планувалося провести у конференц-залі парламенту. Але там проводити цей захід… заборонили. Організаторам не залишалося нічого, крім перенести місце проведення презентації до комітетів Верховної Ради.

Утім, важливе не місце події, а сутність самих заяв. Партія регіонів доручила відповідальну справу спілкування з пресою двом досвідченим юристам зі своїх лав – Олександру Лавриновичу та Олені Лукаш. «Регіоналам», мабуть, дуже кортіло якомога скоріше донести свої ідеї до аудиторії – вони навіть прийшли за десять хвилин до призначеного часу.

Перше, про що повідомив Олександр Лавринович, – Партія регіонів має намір внести проект змін до Конституції до парламенту вже наступного тижня.

Чи знайдуться у Верховній Раді 300 голосів, потрібні для підтримки цього законопроекту? Депутат з помірним оптимізмом припустив, що знайдуться.

«Якщо не буде одностайної думки усіх фракцій парламенту щодо законопроекту – це природно и прогнозовано. Але 300 підписів для внесення (законопроекту на порядок денний – ) – цілком реально і можливо», - сказав він.

Парламентарій нагадав, що у лідерів парламентських фракцій набагато раніше, ніж у журналістів, з’явилася можливість ознайомитися з запропонованим законопроектом. Отже, вони вже мали достатньо часу, щоб розглянути документ і вирішити, чи варто його підтримувати. Лавринович «дуже сподівається», що більшість позицій документу будуть підтримані представниками інших політичних сил у Верховній Раді. У той же час він зазначив, що якщо до парламенту будуть внесені інші проекти змін до Конституції, всі вони мають бути предметом розгляду народних обранців.

До речі, під час прес-конференції Лавринович повсякчас наголошував, що йдеться саме про зміни до існуючого тексту Конституції, а не про нову Конституцію.

«Ми ведемо мову виключно про точкові зміни. Ні про який новий Основний Закон мова не йде в принципі. Ми маємо велику повагу до чинної Конституції», - запевнив він.

Які ж саме зміни пропонують члени ПР? За словами Олени Лукаш, проектом закону передбачено закріпити в Конституції позаблоковий статус України, неможливість країни брати участь чи приєднуватись до військових союзів, а також неможливість розміщення на території держави військових баз інших країн.

Журналісти одразу ж поцікавилися – а як же бути з військовою базою Чорноморського флоту Російської Федерації, яка базується в Криму? Але Олена Леонідівна не розгубилася.

«В Україні діє формат міжнародного права. Присутність ЧФ на теренах України забезпечено міжнародними договорами. Це не має відношення до змін до Конституції», - не моргнувши оком відповіла депутат.

У документі передбачається також, що участь України в економічних союзах може відбутися тільки за рішеннями всеукраїнського референдуму.

Також у законопроекті російській мові надається статус державної – нарівні з українською.

У проекті закону закріплюється заборона втручання в діяльність органів місцевого самоврядування.

Крім того, документом передбачається докорінне реформування судової системи. Зокрема, народ буде брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через обрання суддів і присяжних.

«Ми наполягаємо, щоб усі судові акти підлягали обов’язковому оприлюдненню», - додала Лукаш.

Вона повідомила, що найвищим судовим органом в системі судів буде Верховний суд України, а створення надзвичайних та особливих судів буде заборонено.

Олександр Лавринович у свою чергу розповів про ті пропозиції, які стосуються виборів, діяльності парламенту, уряду та Президента. За його словами, в проекті змін у Конституцію передбачено, що вибори у Верховну Раду проходять на принципах пропорційної системи за відкритими списками.

Крім того, в документі вказано, що політична партія, яка отримала більшу відносно інших партій кількість голосів виборців, але менше тієї, яка забезпечує обрання більшості від конституційного складу ВР України, отримує 226 депутатських мандатів.

Лавринович розповів, що пропонується також «ліквідувати місцеві державні адміністрації як явище в Україні», а натомість в усіх областях, а також у містах Києві та Севастополі створити представництва Кабінету міністрів України.

Також Партія регіонів пропонує призначати прем'єр-міністра Верховною Радою за поданням коаліції депутатських фракцій. Така норма зафіксована в статті 85 законопроекту. Крім того, відповідно до даної статті, за поданням прем'єр-міністра Верховна Рада призначає членів Кабінету міністрів, голови Антимонопольного комітету, голови Держкомтелерадіо, голови Фонду держмайна.

До повноважень Верховної Ради також відноситься рішення питань про звільнення вищезгаданих осіб з посад, рішення питання про відставку прем'єр-міністра і членів уряду.

Нагадаємо, діюча Конституція передбачає призначення парламентом прем'єр-міністра за поданням Президента. Крім того, Президент, відповідно до діючої Конституції, вносить в Раду подання на призначення міністрів оборони й іноземних справ.

Таким чином, у новому варіанті Основного Закону повноваження Президента дещо звужуються. Проте Олександр Лавринович не погодився, що, згідно зі змінами, роль Президента значно зменшиться. Адже зміни, мовляв, потрібні для того, щоб позбавитись дуалізму і двох центрів виконавчої влади. Не називаючи прямо прізвища Ющенка, депутат сказав, що сьогодні між виконавчою та законодавчою владою існує «проміжна ланка, яка створює проблеми при реалізації рішень».

Депутат упевнений, що від того, що Президент «не буде здійснювати церемоніальні функції передачі кандидатури, яку запропонувала коаліція, на прем’єр-міністра», його повноваження не зменшаться.

Є в законопроекті й багато інших, дрібніших змін. Проте вони навряд чи викличуть багато дискусій, на відміну від таких спірних питань, як статус російської мови та позаблоковість України.

Зі зрозумілих причин незадоволені змістом законопроекту «нашоукраїнці». Голова Народного союзу «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко вважає, що «проект змін до Основного закону, запропонований Партією регіонів, є поганим подарунком українському народові до Дня Конституції».

«У «Конституції від Януковича» чітко простежується головна мета – зруйнувати систему влади в державі», - переконаний Кириленко.

На думку депутата, «жоден відповідальний український політик не може підтримати такий проект, але сам факт його появи підтверджує – Партія регіонів хоче зробити Україну слабкою і безпорадною перед зовнішніми та внутрішніми викликами».

Розділяють думку Кириленка і його однопартійці. Народний депутат від НУНС Мустафа Джемільов у коментарі назвав проект «регіоналів» популістським. «Вони самі знають, що це не пройде, але, видимо, розраховують на те, щоб зібрати голоси певної частини електорату», - заявив Джемільов. Депутат упевнений, що цей законопроект не набере необхідної кількості голосів у ВР.

У БЮТ підкреслюють, що Конституція не може бути результатом діяльності коаліції чи опозиції.

«Конституція вимагає як мінімум 300 голосів. Вона пишеться не для окремої політичної партії, а для країни і для народу», - нагадав нардеп-бютівець Андрій Сенченко в коментарі .

На думку депутата, все те, що є розумного в різних політичних сил, повинно бути «покладене на стіл і проаналізовано».

«Оці намагання написати зміни наввипередки, хто швидше, – це, скоріше, шоу, ніж серйозна робота над Конституцією. І влаштовувати шоу – це малопродуктивний варіант», - впевнений Сенченко.

Що стосується комуністів та «литвинівців» - ці дві фракції ще не визначилися зі своїм ставленням до пропозицій ПР.

Так, член фракції Компартії Микола Кравченко розповів кореспонденту , що в КПУ є власний проект Конституції.

«І ми будемо намагатися зробити все, щоби захищати свій проект в першу чергу», - наголосив він і додав: «А потім уже будемо виходити з точок дотику цих проектів. Подивимось, які пункти збігаються, які не збігаються. Ті, що збігаються – будемо підтримувати».

А Валерій Баранов з Блоку Литвина повідомив, що його фракція буде приймати рішення щодо підтримки або непідтримки цього законопроекту на засіданні фракції. «У нас завжди так – демократично і зрозуміло», - запевнив Баранов кореспондента .