«Слава КПРС!» або новий тріумф Тимошенко

18 березня 2008, 17:45 - Сергій ДАВИДЯК

Схоже, Юлія Тимошенко остаточно вирішила, що у її діалозі з Віктором Ющенком номер прем’єр-міністра – перший. Про бажання Юлії Володимирівни грати першу скрипку яскраво свідчить її заява про те, що БЮТ не братиме участі у роботі Верховної Ради 18 березня, якщо першим питання порядку денного цього дня не стоятимуть дострокові вибори мера столиці.

«У одному з пунктів коаліційної угоди чітко сказано про дострокові вибори в Києві. Тому або ухвала про дострокові вибори буде поставлена першим питанням на засіданні Верховної Ради, або ми не приймаємо участі в роботі Верховної Ради», - сказала Тимошенко.

Щоправда, Юлія Володимирівна пояснила, що про блокування трибуни наразі не йдеться.

«Ми використовуватимемо цивілізовані методи, аби зробити так, щоб Верховна Рада не приступила до розгляду жодного питання доти, доки не буде результативно проголосована постанова про дострокові вибори мера Києва і Київради», - сказала вона.

Втім, загальна тональність висловлювань прем’єра недвозначно засвідчила: блокування роботи парламенту можливе.

«Я не думаю, що дійде до дуже різких кроків, бо я чомусь вірю, що голова Верховної Ради, який формує порядок денний, є членом демократичної коаліції, і він поставить це питання на першочергове голосування», - заявила Тимошенко.

Сам факт, що Юлія Тимошенко вдалася до відвертих погроз, свідчить про те, що їй набридло поступатись у діалозі із Президентом.

Реакція з Банкової була адекватною. Зокрема, голова президентського секретаріату Віктор Балога заявив, що на розгляд парламенту виноситься скандальне й емоційне питання, обговорення якого неминуче підніме градус напруги в депутатському корпусі. І, мовляв, це відбувається одразу після того, як з роботи Ради було знято кількатижневу блокаду, зазначив він.

«Не хочу бути передвісником сумних подій, але Верховну Раду знову може охопити криза, - заявив Балога. – Її каталізатором стане поведінка фракції БЮТ, адже ця політична сила вже оголосила ультиматум: або відставка Леоніда Черновецького, або блокування Ради. Вважаю такий підхід шкідливим і неприродним, бо виходить, що влада в особі частини правлячої коаліції перешкоджатиме сама собі. У нас сьогодні хто в опозиції – Партія регіонів чи БЮТ? Виглядає так, ніби БЮТ хоче опонувати коаліції, тобто собі ж. Тут варто почути й позицію коаліційного партнера – блоку «Наша Україна – Народна самооборона», з яким БЮТ, судячи з усього, не радився і не мав наміру це робити».

Порадитися з партнерами по коаліції БЮТ усе-таки вирішив. І пішов на певні поступки, погодившись перед «київським питанням» розглянути нову редакцію закону «Про Кабінет міністрів». Щоправда, поступка виявилася доволі символічною: проголосувавши закон у першому читанні, Блок Тимошенко віддав аж один голос при спробі прийняти його у цілому. Давши тим самим зрозуміти своїм партнерам по коаліції, що доля закону й надалі перебуває у руках соратників Тимошенко.

Народні депутати від БЮТ взагалі активно використовували у «битві за Київ» елементи шантажу. Зокрема, вчорашній «нашоукраїнець» і нинішній бютівець Михайло Поживанов заявив, що, у разі, якщо відставка Черновецького не відбудеться 18 березня, його політична сила «зніме з себе відповідальність за результати голосування по усіх питаннях, що були передбачені коаліційною угодою, але не входили до передвиборчої програми БЮТ». Втім, стурбованість Поживанова легко зрозуміти: він покладає на дострокові вибори мера особливі надії, оскільки сподівається стати на них кандидатом від Блоку Юлії Тимошенко.

Аналогічні надії плекає й голова київської міської організації ВО «Батьківщина» Анатолій Семинога, який з трибуни Верховної Ради палко переконував депутатів у необхідності підтримати проект «антикосмічної» постанови. Сподівання Семиноги пов’язані насамперед із тим, що саме київська партійна організація організовувала «шумове супроводження» антимерівських заходів, організовуючи різноманітні пікетування.

Проте, і Поживанов, і Семинога, схоже, спіймають облизня – за інформацією джерела POST у БЮТ, єдиним кандидатом від цієї політичної сили на дострокових виборах мера столиці вже керівництвом блоку вже «призначено» голову Шевченківської районної у м. Києві ради Віктора Пилипишина. Втім, не будемо забігати вперед – час усе розставить по своїм місцям.

Та повернемося до Верховної Ради. Після розгляду закону про Кабмін у Верховній Раді грянув грім для Леоніда Черновецького – постанова про призначення дострокових виборів київського міського голови та Київради набрала 246 голосів. Навіть «окрема позиція» «балогівських волонтерів» у парламенті не допомогла, хоча й зробила все можливе для того, щоб не допустити результативного голосування: проект постанови не підтримали Оксана Білозір, Станіслав Довгий, Юрій Ключковський, Ігор Кріль, Анатолій Матвієнко, Василь Петьовка, Михайло Полянчич, Віктор Тополов, Петро Ющенко, Павло Жебрівський, Іван Плющ, Володимир Поляченко та Зеновій Шкутяк (частина не голосувала, частина взагалі були відсутні, а троє «утрималися»). Але своє вагоме слово сказали комуністи, що додали решті коаліціантів свої 26 голосів – мабуть, далися взнаки певні домовленості Юлії Тимошенко із спонсором КПУ Костянтином Григоришиним, про які вже давно точаться ляси у навколополітичному середовищі. Тож, дізнавшись про результати голосування, Тимошенко варто було згадати гасло «Слава КПРС!».

Якщо ж облишити іронію, то Юлія Володимирівна цілком може записати до свого активу ще одну перемогу: після того, як їй вдалося дотиснути російського прем’єра у «газовому» питанні, вона зробила те ж саме із українським Президентом у питанні «космічному». А відтак, принаймні у короткотерміновій перспективі, зробила свою відставку невигідною для президентської канцелярії – звільняти Тимошенко у якості переможця для неї рівноцінно остаточному знищенню Віктора Ющенка у якості кандидата на президентських виборах-2010.