Тимошенко, Балога і Янукович: кожен домовився з кожним?

18 квiтня 2008, 11:08 - Андрій ДАНИЛОВ

Спостерігаючи за публічними дебатами між БЮТ та Секретаріатом Президента, мимоволі пригадуєш термін часів другої світової війни – «дивна війна».

«Обмін люб’язностями» між соратниками Юлії Тимошенко і Віктором Балогою «сотоваріщі» набув такого накалу, що складається враження, ніби демократична коаліція ось-ось лусне зсередини. Насправді, все набагато складніше. І, водночас, простіше

Для того, щоб зрозуміти сенс того, що відбувається останніми днями у Верховній Раді та навколо неї, достатньо співставити слова головних учасників подій із їхніми діями. Отже, слова.

Блок Юлії Тимошенко: «Ми не заперечуємо проти прийняття Закону про Кабінет міністрів, але вимагаємо спочатку скасувати депутатські пільги та віддати їх пенсіонерам».

НУНС: «Ми ще перед виборами обіцяли зняти з депутатів пільги та недоторканість, але ж і ви, підписуючи коаліційну угоду, взяли на себе зобов’язання прийняти закон про Кабмін!».

Партія регіонів: «Коаліція тріщить по швах, вони не лише розвалили економіку, вони навіть не можуть створити бодай видимість злагодженої роботи».

Арсеній Яценюк: «Я зроблю все, щоб коаліція і уряд продовжили свою плідну роботу».

А тепер справи.

Блок Юлії Тимошенко вимагає першочергово розглянути на пленарному засіданні Верховної ради 17 квітня питання про дострокові вибори харківських міського голови та міськради. Закон про Кабмін нехай зачекає. Депутатські пільги - теж.

НУНС підтримує колег по коаліції у цій ініціативі.

Партія регіонів блокує трибуну. Злі язики говорять, що на догоду Секретаріатові Президента.

Арсеній Яценюк закриває засідання.

Невеличка розбіжність виходить, чи не так? Втім, вона й справді виглядає невеличкою, якщо співставити її із висловлюванням Віктора Януковича, зробленим їм 17 квітня на засіданні опозиційного уряду. Цитуємо дослівно: «Надії на те, що ми будемо ініціювати відставку уряду, марні». І це після низки різких заяв соратників Віктора Федоровича про те, що уряд Юлії Тимошенко розвалив економіку, і єдиним виходом із кризи, що склалася, може бути лише усунення її команди від керування економікою!

Насправді ж усе виглядає доволі логічно – якщо зважити на те, що залаштункову ситуацію в українському політику мі можна охарактеризувати тезою «всі домовились з усіма». Про домовленості Секретаріату Президента із «ахметовським» крилом Партії регіонів вже писав неодноразово, тому детально зупинятися на них не варто. Нагадаємо лише, що суть цих домовленостей полягає у створенні «широкої» коаліції на базі НУНС і Партії регіонів, за умови, якщо від керівництва останньої буде усунуто Віктора Януковича.

Проте існують й інші домовленості. Отже, домовленість БЮТ із НУНС. Оскільки закон про Кабінет міністрів й надалі залишається каменем спотикання, його прийняття слід відкласти на невизначений час, протягом якого обидві сторони у своїх публічних виступах продовжуватимуть «обмін реверансами» у вигляді взаємних звинувачень. При цьому кожна із сторін сподівається використати цей час для досягнення власної мети: СП сподівається остаточно скомпрометувати Тимошенко й відправити її у відставку не в образі мучениці, а у якості винуватця усіх бід України, сама ж ЮВТ й надалі компрометуватиме Віктора Балогу у сподіванні перехопити у нього статус головного фаворита Президента. Втім, обидві ці надії й самими учасниками цієї домовленості сприймаються як примарні. Віктор Балога сподівається хіба що на те, що після відставки уряду йому вдасться домогтися «конструктивного» розвитку подій, а іншими словами – створення «ширки». Тимошенко ж переконана, що у разі, якщо їй не вдасться зберегти за собою посаду прем’єр-міністра, вона зможе піти із влади саме великомученицею, паралельно спричинивши дострокові парламентські вибори. Адже 156 депутатських мандатів БЮТ цілком вистачає для того, щоб, склавши повноваження, зробити Верховну Раду недієздатною. Втім, про це ми вже теж писали.

Те, що Юлія Тимошенко основну ставку робить на позачергові парламентські вибори, а не на чергові президентські, засвідчує домовленість БЮТ із Партією регіонів. Якщо у загальних рисах, то ця домовленість полягає у тому, щоб прийняти до кінця 2008 року нову редакцію Конституції України, за якою Президентові буде відведено роль англійської королеви (попри те, що обиратиметься він всенародним голосуванням, а не у парламенті, як лякають нас різноманітні «придворні» політологи), а усі важелі влади перебуватимуть у руках прем’єр-міністра. При цьому, як розповіли кореспондентові незалежні одне від одного джерела у БЮТ і ПР, ця домовленість не містить жодних підводних каменів: сторони чесно попередили одна одну, що є союзниками лише у питанні прийняття нової Конституції, після чого жодного союзу бути не може – опоненти пообіцяли одне одному відмінну бійку за одноосібну владу, і нехай переможе сильніший.

Очевидно, що ця домовленість ставить у глухий кут Секретаріат Президента, оскільки будь-який його хід завідомо спричиняє негативні наслідки. Провокування відставки Юлії Тимошенко з посади прем’єра, звичайно, унеможливить прийняття нової Конституції цьогоріч, але майже із стовідсотковою імовірністю зробить її головним претендентом на президентське крісло. Та й згадана вище заява Віктора Януковича недвозначно свідчить про те, що одним з елементів домовленості між БЮТ і ПР є відмова останньої від педалювання відставки уряду. Спокійне ж споглядання за розвитком ситуації призводе до не менш негативних наслідків: повноваження Президента будуть нещадно урізані, а владу узурпує Тимошенко або Янукович.

Сподіватись же на домовленість із Ринатом Ахмедовим теж не вихід: на те Ринат Леонідович і бізнесмен, щоб не складати яйця у один кошик – він однозначно «дружитиме» з тим, у кого виявиться більше шансів на абсолютну владу.

Єдине, що залишається «Балоганові» у цій ситуації – тягнути час у надії, що життя внесе свої корективи у процеси, що сьогодні набувають обертів. Можливо, саме тому «харківське питання» стало каменем спотикання?

Андрій Данилов, Информ@tor.now, спеціально для