|
|
|

Ставлення до розіграшу Суперкубку з футболу, який в Україні цього року проводився вже вп’яте, неоднозначне.
З одного боку, матчі, організатори яких не вважають за потрібне передбачити додатковий час на випадок, якщо основні півтори години переможця не виявлять, сприймаються не надто серйозно. Тут напрошується певна паралель із товариським Кубком Берлусконі, що, подібно до українського Суперкубку, розігрується на початку сезону в Італії за таким же регламентом – лише 90 хвилин гри й у разі потреби – відразу ж пенальті.
Якщо ж говорити про ситуацію з цьогорічними претендентами на головний (якщо зрозуміти його назву буквально) внутрішньоукраїнський трофей, то знов-таки якось несерйозно це виглядало. За результатами сезону 2007/2008 донецький «Шахтар» виграв і чемпіонат України, і національний кубок. Відтак, Суперкубок ставав для одвічного суперника «гірників» додатковим шансом на реванш, тоді як для «помаранчево-чорної» команди – це був лише зайвий обов’язок підтверджувати своє реноме.
Втім, з іншого боку, «родзинок» у звітному турнірі з одного матчу вистачало й вистачає.
Пояснювати принциповість поєдинків між «Динамо» й «Шахтарем» українському вболівальнику – справа зайва. Незалежно від рангу турніру два найсильніші команди країни б’ються, не шкодуючи сил.
Тим більше – коли грати доводиться, як цього року, на очах власників інших провідних українських клубів – колег по новоствореній Прем’єр-лізі. Останні з’їхалися в місто проведення матчу за Суперкубок – Полтаву – для обрання прем’єрлігівського президента (відхиляючись від теми, зазначимо, що виконувачем відповідних обов’язків ще на три місяці лишився Віталій Данилов).
І, звісно, перший офіційний матч нового сезону – це можливість показати у серйозній справі новачків клубів.
У стартовому складі «Динамо» такими були правий захисник Бетао й півоборонець Вукоєвич. Обоє показали дуже пристойну гру в першому таймі – причому і беручи участь в організації атак, і пресингуючи суперників на власній половині поля. У другій половині гри бразилець припускався помилок, а хорват дещо збавив оберти, але подібний спад безпосередньо перед перервою й після неї був притаманний «біло-блакитним» загалом.
У «Шахтаря» новачок був лише один, та й то новачок з натяжкою. Мова йде про форварда Євгена Селезньова, який у попередньому сезоні здавався донецьким клубом в оренду київському «Арсеналу». Один з кращих бомбардирів чемпіонату України 2007/2008 старався, прагнув відзначитись, але ще в першому таймі змарнував два чудових шанси головою спрямувати м’яч у ворота Шовковського. А відтак – його щастя, що команда здобула трофей, інакше ці нереалізовані моменти нападнику згадували б довго.
Загальне враження від звітного поєдинку таке: обидві команди й себе показали, й суперником дали можливість помилуватись.
Початок гри був за «динамівцями». Уже на 6-й хвилині нападник киян Артем Мілевський, отримавши м’яч у безпосередній близькості від воріт, красивим ударом спрямував його в сітку.
Ані Дмитро Чигринський, який мав прикривати форварда «біло-блакитних», ані воротар «гірників» Рустам Худжамов нічого зробити не змогли. Передачу на Мілевського зробив Мілош Нінкович, у якого, судячи з усього, з приходом до керівництва командою Юрія Сьоміна, відкрилось друге дихання. У звітному поєдинку серб проявив себе доволі непогано, відзначаючись активністю й ефективністю в атаці.
Кияни володіли ініціативою доволі довго. «Гірники» лише намагалися стримувати наступальний порив столичного клубу. Майже сорок хвилин ігрового часу непомітним був Даріо Срна. Традиційно схильний підключатись до атаки своєї команди, хорват на початку матчу більше концентрувався на обороні. Але на 38-й хвилині Даріо таки здійснив свій фірмовий прохід і був збитий на правому фланзі «шахтарської» атаки на рівні карного майданчику киян. Штрафний. Навіс від того ж таки донецького капітана (а навішувати Срна вміє неабияк) – і Чигринський, реабілітовуючись за провал із Мілевським, головою спрямовує м’яч у сітку воріт суперника. 1 : 1.
«Шахтар» заграв значно жвавіше безпосередньо перед перервою. У другому таймі чемпіон України володів хай і не абсолютною, але помітною неозброєним оком перевагою. Ілсиньо протягом однієї лише хвилини двічі мав надзвичайні нагоди для взяття воріт, але першого разу пробив у захисника киян, а з другої спроби – струснув поперечину за спиною вже неспроможного нічого зробити Шовковського. Втім у «Динамо» був момент незадовго до фінального свистка Вольфганга Штарка: небезпечно проривався до воріт і пробивав Максим Шацьких, але Худжамов небезпеку ліквідував.
У серії пенальті «гірники» діяли бездоганно. П’ять ударів (Фернандіньйо, Рац, Чигринський, Срна, Брандао) – п’ять капітуляцій Шовковського. У «Динамо» ж не витримав гру нервів Папе Діакате – Худжамов зумів узяти м’яч, невпевнено спрямований захисником київської команди. І хай Алієв, Нінкович і Ярмоленко пробили вдало, це вже особливого значення для команди в цілому не мало.
«Шахтар» починає сезон з виграшу Суперкубку України. Вдруге у своїй історії й знову – по пенальті.
|
Головний редактор: Наталка Міходуй | E-mail редакції:4post.ua@gmail.com
©2007-2008, 4post.com.ua Передрук матеріалів тільки за умови посилання на 4post.com.ua |
weblog.com.ua
|