«Шахтар» зганьбився ще й удома

Тренеру донеччан Мірчі Луческу є над чим задуматись

Написати коментар 2
Версія для друку 

Центральним матчем у 5-ому турі української футбольної Прем’єр-ліги була, безперечно, зустріч у Донецьку «Шахтаря» й харківського «Металіста».

По-перше, це був поєдинок чемпіона й бронзового призера минулої першості. Такі ігри, як правило, дають привід поговорити, досягнутий прогрес менш титулованою командою чи ж її недавній успіх був лише епізодом у футбольній історії клубу – адже мова йде про перевірку найсильнішими.

По-друге, «Металіст» жваво почав і поточний сезон, а після перемоги над «Динамо» в Києві дав привід говорити про себе як про команду, що може не лише втрутитися в розподіл місць у «медальній» трійці, але й зазіхнути на «святе» – одну з двох лігочемпіонівських позицій, традиційно «окупованих» «біло-блакитними» й «помаранчево-чорними». «Шахтар» же з чотирьох попередніх матчів у національній першості втратив очки в трьох (щоправда, досі «спотикався» лише на виїзді).

Нарешті, третім показником «центральності» звітного поєдинку стала сама гра, показана двома командами на полі РСК «Олімпійський» у Донецьку.

Вочевидь, фанати й «Шахтаря», й «Металіста» за півтори години гри встигли пережити всі можливі вболівальницькі емоції.

Підсумок матчу доволі простий – далеко не всі футболісти донецького клубу ще «дотягують» до потрібного рівня. Після невиразної гри з «Дніпром» у попередньому турі нічого не зміг показати на полі Костянтин Кравченко. Знову не вражає Олександр Гладкий, не увійшов належним чином у гру Маріуш Левандовськи. Якістю гри виділявся хіба що Вілліан та вразили Селезньов із Федецьким, які вийшли на заміну у другому таймі. Ну й, звісно, Брандао.

Перший пропущений «Шахтарем» гол став, швидше, виявом футбольного таланту харківського нападника Джексона Коельйо, аніж ігрової слабкості «помаранчево-чорних». Бразилець, який був одним з найкращих на полі у матчі проти «Динамо», в усій красі проявив себе й у Донецьку.

Уже на 19-ій хвилині першого тайму Коельйо бездоганним ударом зі штрафного спрямував м’яч по дузі повз стінку. Пятов, що, природно, прикривав інший кут, зупинити сферу просто не встиг.

А вже в компенсований перед перервою час харків’яни збільшили свою перевагу до відчутної. Після провалу «шахтарської» оборони сам-на-сам із Пятовим вийшов Віталій Бордіян і впевнено переграв голкіпера господарів.

У перерві Мірча Луческу, вочевидь, провів належну виховну роботу й вніс у гру необхідні корективи. Інертних Кравченка й Гладкого замінили, відповідно, Федецький і Селезньов.

Зміни дали про себе знати. І навіть не стільки в плані пожвавлення гри – «Шахтар» і в першому таймі виглядав, загалом, не найгіршим чином, створював моменти. Але цим лише дозволяв проявити себе в усій красі голкіперові й капітану харківської команди Олександру Горяїнову. Ні, зміни принесли головне – результат. Хай і не стовідсотковий, але загалом «помаранчево-чорні», враховуючи перебіг подій, мають бути задоволені.

Справжнім героєм «гірницького» нападу став Брандао.

На 54-ій хвилині він спритно підправив м’яч у сітку після прострілу Жадсона. А за двадцять хвилин бразильський нападник «Шахтаря» зробив дубль.

Для цього йому довелося двічі пробити пенальті, призначений у досить спірному епізоді з падінням Селезньова. Перше взяття воріт із 11-метрової позначки арбітр Віталій Годулян скасував, визначивши, що гравці «Шахтаря» зарано вбігли в карний майданчик «Металіста». Втім, друга спроба була не менш вдалою – цього разу Брандао пробив в інший кут і Горяїнов був безсилий.

У другому таймі гра була доволі жорсткою, що вилилось, зокрема, й у суворі суддівські вироки. У першій половині зустрічі Годулян показав лише одну жовту картку. У другій їх було вже вісім, причому два попередження, отримані протягом менш ніж півгодини, привели до вилучення. Підвів свою команду новоспечений українець, бомбардир харків’ян у минулому сезоні Марко Девіч. І це при тому, що він вийшов на поле лише в другому таймі.

«Шахтар» міг вирвати перемогу на останніх хвилинах, але Селезньов, перебуваючи на зручній для удару позиції в безпосередній близькості від воріт суперника, не спромігся створити проблем Горяїнову.

Загалом, вочевидь, результат залишить суперечливе враження в обох сторін. Обидві команди реально могли досягти більшого, але гнівити Бога наріканнями теж не варто – одне очко, здобуте у матчі з сильним суперником, краще, ніж нічого. А іноді – навіть корисніше, аніж три взятих у грі проти суперника явно слабшого. Останнє стосується насамперед «Шахтаря».

Вочевидь, в українському чемпіонаті потроху з’являються команди, обіграти які «на класі», демонстрованому в матчі епізодично, «гірники» вже не можуть.

Після звітного туру «помаранчево-чорні» застрягають усередині турнірної таблиці – 6-е місце й 6 очок (для порівняння: у лідера – донецького «Металурга», що звик перебувати в затінку більш іменитих земляків, – уже 15 пунктів, у «Динамо» після недільної перемоги над «металургами» із Запоріжжя – 10).