Саакашвілі підрізають жили

Написати коментар 27
Версія для друку 

Війна в Грузії стає повною мірою «дивною війною»: Росія заявляє про припинення атак і не припиняє їх, Тбілісі закликає до підписання миру і не хоче його підписувати.

Про припинення «операції з примушення до миру» президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв заявив ще 12 серпня, за 9 хвилин до полудня за київським часом. 40 хвилин потому заступник голови російського генштабу Анатолій Ноговіцин повідомив, що російські війська «припинили просування за всіма напрямками».

На той момент росіяни перебували досить глибоко на власне грузинській території. При цьому вони «осідлали» шосе, що через місто Горі зв’язує Східну та Західну Грузію. Спочатку це викликало певну паніку навіть у Тбілісі. Однак коли російські війська дійсно спинилися, ця паніка почала затихати.

«Зупинка», однак, виявилась лише частковою.

По-перше, одночасно із наступом на Горі росіяни розпочали наступ і з території Абхазії. Там на початку тижня абхази та російські «миротворці» (що напередодні отримали підкріплення в кількості 9 тис. десантників та 350 одиниць бронетехніки) оточили велике угрупування грузинських військ. Як заявило міноборони РФ, Грузія повинна була відвести ці війська, оскільки вони становили загрозу території Абхазії.

Враховуючи, що на той час грузинська армія вже зазнала поразки під Цхінвалі, загрожувати Абхазії грузини могли навряд чи. Тим не менше, росіяни після бомбардувань Кодорської ущелини у «Верхній Абхазії» (яку Абхазія вважає своєю територією) увійшли до Грузії і до сьогоднішнього дня завершили витіснення грузинів з території, яку ті займали до війни.

Крім того, всі ці дні російські військові кораблі та авіація завдавали ударів по Поті. Цей порт на Чорному морі знаходиться далеко від зон бойових дій. Однак його специфіка в тому, що саме через нього здійснюється основний грузинський експорт-імпорт. Крім того, в Поті знаходиться потужна нафтоперевалочна база.

Кілька днів росіяни знищували берегову інфраструктуру та грузинські бойові катери (за повідомленнями російських ЗМІ, завжди після того, як ці катери першими кидались у безнадійні атаки проти російського флоту). В кінцевому рахунку від порту як такого, за повідомленнями з узбережжя, мало що залишилось.

У свою чергу, в районі міста Горі почало коїтись щось незрозуміле. Або, точніше, незрозуміле коїлось із повідомленнями з цього району. Так, близько опівдня 13 серпня низка західних ЗМІ повідомили, що російські танки ідуть на Тбілісі. Незабаром цю інформацію заперечили як Росія, так і Грузія.

А вдень 14 серпня стало відомо, що росіяни, які перед тим заявили про передачу контролю над Горі грузинській поліції, чи то нікуди не пішли, чи то вирішили повернутися. Світові телеканали, включаючи українські, засвідчили: ввечері російська бронетехніка лишалась у місті.

В цілому, повідомлення про хід конфлікту продовжують лишатись суперечливим, а подекуди – і відверто висмоктаними з пальця.

Скажімо, в той час як російські ЗМІ, без жодних посилань на джерела, повідомляють про спробу Михаїла Саакашвілі застрелитись чи про замах на нього, грузинські мас-медіа розповідають про те, що росіяни після захоплення «Верхньої Абхазії» зазнали таких втрат, що таємно топлять трупи своїх солдатів у морі в районі Очамчирі.

При цьому інформаційна дезорганізація лише зростає. Особливо в Грузії. Так, президент Саакашвілі припустився за два дні двох тяжких помилок в інформаційній війні. Вчора він заявив, що США «візьмуть під контроль» аеропорти Грузії – цю інформацію заперечили самі ж США, які надають Тбілісі лише гуманітарну допомогу.

Сьогодні ж грузинський лідер повідомив, що російські танки вийшли з району поблизу «Верхньої Абхазії» і йдуть до другого за розміром міста країни – Кутаїсі. Але цю інформацію спростувало... грузинське МВС.

Все це говорить щонайменше про відсутність координації між грузинськими органами влади. Таким чином, поразка стає цілковитою.

Водночас, Михаїл Саакашвілі намагається тримати хорошу міну при поганій грі. Напередодні приїзду до Тбілісі держсекретаря США Кондолізи Райс він заявив, що Грузія погодиться на «Шість пунктів урегулювання», підготовлених французьким президентом Саркозі, лише за умови, що там не буде згадки про «подальше визначення долі Абхазії та Південної Осетії» на міжнародному рівні. І, навпаки, буде згадка про непорушність територіальної цілісності Грузії.

Намагаючись закріпити свої позиції в очах світу, грузинський президент дав перше за час війни розгорнуте інтерв’ю західним ЗМІ. У ньому, серед іншого, він заявив, що головні руйнування в Цхінвалі здійснили російська артилерія та авіація.

У свою чергу, відома міжнародна організація Human Rights Watch заявила, що при бомбардуванні Горі росіяни нібито використовували касетні бомби, а грузинські інформагенції повідомили, що при обстрілі невійськових об’єктів росіяни використовували ракети середньої дальності «Іскандер».

За словами представника МВС Грузії Шота Утіашвілі, який нібито навіть пред’явив відповідні фото, найновіші російські ракети використовувались для обстрілів Горі, порту Поті та нафтопроводу «Баку – Тбілісі – Супса», і внаслідок їхнього використання загинуло 6 осіб.

Між іншим, «Іскандери», очевидно, є тими самими ракетами, якими Владімір Путін погрожував Україні у випадку її вступу до НАТО.

Також грузинська влада постійно наголошує на тому, що росіяни підривають військові об’єкти на окупованих територіях, а також знищують чи просто забирають військову техніку. Командування 58-ї армії не особливо це заперечує: там визнають, зокрема, захоплення військових складів у Горі та знищення низки об’єктів далеко за зоною вогню – для того, щоб «Грузія не повторила агресії в майбутньому».

Зрозуміло, втім, що такі дії мають і іншу мету: розруха в країні, яка лише нещодавно почала відносний економічний розвиток, плюс втрата частини територій, які хоч якось контролювались до війни («Верхня Абхазія») незабаром після повного завершення війни можуть надзвичайно знизити популярність Саакашвілі.

В цьому відношенні Росія очевидно діє «за стандартами НАТО» - мається на увазі, тими, які були застосовані свого часу до Югославії Слободана Мілошевича.