Руссо обліко морале

11 липня 2008, 14:10 - Данило МОКРИК

Минув заледве місяць з того часу, як в російській Думі відбулися надзвичайно яскраві парламентські слухання на тему моральності і виховання молоді в РФ, а вже знову треба повернутися до цієї теми. Цього разу матеріал для роздумів надав, в основному, Інститут Соціології Російської Академії Наук – та не тільки він.

З наукової та аналітичної точок зору цінність соцопитувань, звичайно, доволі сумнівна. Та коли вони видають такий приголомшливий результат, як останнє опитування вищезгаданого Інституту, то тут вже й справді є над чим задуматися.

Адже, згідно з соціологами, цілих 55 відсотків російської молоді готові переступити через моральні норми задля досягнення успіху, не вбачаючи нічого особливо поганого в хамстві, п’янстві, збагаченні за рахунок інших чи отриманні хабара, в подружній зраді і навіть в публічних проявах расизму.

До того ж, від третини до половини молодих росіян не вважають аномаліями ані аборт, ані проституцію. Принаймні, саме такі дані офіційно представив заступник голови Громадської палати з соціальної і демографічної політики РФ Євгеній Юр’єв, пославшись на ІС РАН.

Перша думка, яка виникає після знайомства з цими результатами – ну ось, догралися. Загальний соціально-політичний клімат «ліхіх дєвяностих» на початку нового тисячоліття плавно перетворився на масову культуру. І виною тут – не день Валентина, не Хелоуін, не емо і не готи. Вона цілком і повністю лежить на російських політиках і бізнесменах (що, в цілому, практично одне і те саме), котрі уособлювали і уособлюють пропаганду моделей досягнення успіху, заснованих на корупції та відсутності будь-яких моральних норм.

Той же-таки пан Юр’єв, замість того, аби знаходити в результатах даного соцопитування черговий привід для атаки на «деструктивні молодіжні течії і тоталітарні секти», в першу чергу мав би запропонувати очистити країну від таких російських діячів – ось це би точно оздоровило атмосферу, в якій росте і виховується російське «майбутнє нації».

А тим часом декан соціологічного факультету МДУ ім. Ломоносова Владімір Добрєньков вирішив очолити інший фронт боротьби проти морального падіння молоді в РФ. Цей достатньо відомий пан, котрий ще в 2002 році після особистої трагедії (вбивства його 21-річної дочки) написав Владіміру Путіну листа з закликом відновити в Росії смертну кару, вважає, що основною проблемою в вихованні російських молодих людей є сексуальна вседозволеність – і, як наслідок, пропонує підняти до віку 18 років планку сексуальної згоди (тобто віку, коли людина вважається здатною надати згоду на сексуальні відносини з партнером).

Водночас він вважає «злочинними і антигуманними» спроби включити у шкільну програму курси сексуального виховання, тим самим перешкоджаючи включенню в неї «Основ православної культури». Щоправда, яким чином одне заважає іншому, освітянин не уточнив.

Пан Добрєньков, котрий провів весну свого життя в СРСР, де, як відомо, сексу не було, особисто, може, і не пам’ятає, в якому віці настає сексуальна зрілість, і не усвідомлює, що ще одне додаткове «не можна» лише посилить підліткове «хочу».

Підказкою, а водночас – і предметом для роздумів щодо ефективності запропонованої ним норми, міг би для нього бути той факт, що навіть зараз 36% росіян починають статеве життя до 16 років. Якщо підняти цю планку ще вище, то відсоток тих, хто її поважає, напевне не зросте.

А як може пан Добрєньков виступати проти програми сексуального виховання в школах, знаючи, що 42% російських дівчат при першому статевому контакті не вживають жодних запобіжних заходів – просто незрозуміло. Чи, за його версією, цього повинні навчити на уроках «Основ православної культури»?

В цілому ж, враховуючи, що з усіх зроблених на території РФ абортів частка тінейджерів становить всього 16%, виникає запитання, чи взагалі декан МДУ з того боку підходить до вирішення проблеми виховання нації. Може, тут в першу чергу потрібно спитати з дорослих, які своїми 84 відсотками подають підліткам приклад?

Щоправда, не менше, аніж відповіді на усі ці не такі вже й риторичні запитання,цікавить відповідь на запитання цілком конкретне: а як у нас виглядають справи з моральністю української молоді?

Здається, як мінімум, доречним провести в Україні опитування, схоже на те, що організував в Росії Інститут Соціології РАН.

Тим паче, що ми живемо в цікаві часи, коли зовсім непоодинокими є намагання морально «внормувати» нецензурну лайку, в офіційній риториці Кабінету Міністрів з’являється такий неологізм, як «напівкорупція», та й корупція стовідсоткова давно вже увійшла в народні звичаї та обряди українців...